Про день Перемоги (власна думка, без гугла)... (Щоб на деякий відволіктися від поточних подій)...

До 1965 року 9 травня було вихідним днем тільки тоді, коли припадало на неділю.
У відривних календарях на листку (аркуші) про цей день нагадував непримітний рядок (в деяких виданнях, навіть, не червоною, а чорною фарбою) - "День перемоги".
До речі, якщо бути історично точним, то, так званий "день перемоги" мав би відзначатися не 9-го, а 8-го травня, бо саме в цей день був офіційно підписаний Акт про капітуляцію Німеччини.
Крім того,як свідчать багаточисленні факти в мемуарах колишніх воєначальників та рядових учасників війни, день перемоги відзначався самими учасниками війни в різних час, а саме, коли до війська доходило повідомлення про капітуляцію. І емоції базувалися на тому, що тепер з"являється серйозних шанс вижити. Про перемогу в ідеологічному сенсі ніхто в ті хвилини не думав. Все це з"явилося потім, і цьому "потім" є серйозне пояснення...
Про це пізніше... А спочатку про те, чи була це перемога, взагалі...
Можна будь-яким чином ставитися до всього, написаного В.Суворовим, але факти - річ уперта, і проти фактів "нє папрьош".
Мене цілком переконує В.Суворов в тому, що світова війна задумувалася Сталіним як механізм виконання клятви, даної ним В.І,Леніну, про перемогу світової пролетарської революції і створення Сполучених соціалістичних республік світу. Вся діяльність Сталіна, починаючи з 1927 року, була підпорядкована саме цій ідеї: тут і план індустріалізації, і полективізації, і рухи "комсомол - в авіацію!" і "дівчата - на трактор!", і Осаівіахім, і сотні утворених на початку 30-х років військових училищ... Врешті-решт, тільки мілітаризована економіка здатна була дати результат, якого за неповні 15 років досяг СРСР... Крім того, всебічна допомога Німеччині, яка вела війну в Європі, була направлена на знекровлення воюючих сторін з тим, щоб в зручний час вторгнутися в Європу, і звідти почати переможну ходу світової революції. За задумом Кремля вторгнення, за різними джерелами, планувалося на першу неділю липня, але... Гітлер від безвиході, бувши зовсім неготовим до ведення війни на два фронти, особливо, в умовах безмежних радянських територій і бездоріжжя. змушений був нанести упереджувальний удар, щоб, принаймні. мати бодай один шанс не бути знищеним... Сталін, налаштований на наступальну війну на чужій території, виявився не готовим до оборонної війни. І тому наша армія, замість Бретані і Ліссабону, опинилася в Сталінграді. А відтак задум про світому революцію відпав "как яйца от продналога". Якщо до цього додати втрачених (прямо і опосередковано), за різними оцінками, від 27 до 42 млн. власного населення, то перемога це піррова. Недарма Сталін сказав: "Просрали! Все просрали... Что бы сейчас сказал Ильич?!"... Констатуємо: друга світова війна будо програна Радянським Союзом 22 червня 1941 року...

Як відомо, в результаті кремлівського перевороту в жовтні 1964 року до влади прийшов новий вождь... А будь-який радянський вождь має буди світочем, взірцем, зразком... А все це має походити з біографії. А в біографії вождя, окрім війни, нема нічого яскравого. Втім, на війні з ним теж нічого героїчного не трапилося. Але тут простіше (це вже справа письменників та інших ідеологів), - тут можна вигадати і про Малу землю, і про "відродження" і про "цілину". Але війна - первинна. І запрацювала з метою прославлення вождя всесильна ідеологічна машина партії і держави. І війна вийшла і визвольна, і переможна, і "со слезами на глазах"...
І з"явилися ювілейні медалі, і почали за державний кошт влаштовуватись зустрічі фронтовиків, і почалося вшанування ветеранів... І все з однією метою - до всього цього причетний вождь. Більш того, пропаганда стверджувала на повному серйозі, що вождь причетний до усіх більш-менш визначних подій війни...
А потім вождя не стало. А оскільки країна нових цінносте за роки, що пройшли після тієї війни, не напрацювала, то змушена була задовольнитися пам"яттю. Хоча пам"ять навмисно стерла і штрафбати, і загородзагони, і свавілля офіцерів до своїх бійців і до населення, особливо жіночого, звільнених територій і держав...
Залишилася цих ветеранів невелика купка. Ставлення до них у влади таке тепер, як було і завжди - скотяче. Вони старі. А старі, як малі. Ім би якусь забаганку, аби втішитися могли... Є один для них такий день щороку - 9 травня. Хай потішаться...
Зі святом вас, ветерани! здоров"я вам! Щиро...