Я канєшно далекий від армії, але я не розумію, невже військові, не мають уставів чи інших документів, які не пояснюють, що потрібно робити в незрозумілих ситуаціях? На гражданкє є як мінімум два варіанти: спать або бухать. В армії все настільки хуйово?
Невже жоден військовий не подумав про те, що може трапитись якась незрозуміла ситуація і в ній доведеться приймати рішення? І невже для військових нормально в будь-якій незрозумілій ситуації телефонувати прямо міністру чи президенту, щоб він пояснив їм, що треба робити? А нахуя тоді середнє командне звено? Нехай будуть одні рядові і міністр з прєзідєнтом. І всьо.

А то получається, що команду "капать ат забора і да абєда" військові сприймають нормально і тут ніякі додаткові вказівки не потрібні, а коли ситуація чуть-чуть наближається до якогось протистояння, то тут військовим вже нєпанятна шо дєлать. Ми так нє іграєм, нас слівают! Звичайно ж не всі!
Тому мене дивує оце от ниття, що нам ніпанятна шо дєлать. Треба дивитись на речі правильно: всьо нам панятна, но нас ета рішеніє нє устраіваєт, ми хатім, шо би била как раньше - ніхуя нє дєлать і шо би нас ніхуя нє трогалі. І їх всі зрозуміють.

Ще раз підкреслюю, що є виключення з цього правила і це радує.