Слава Україні!!!!!!!

Розкажу свою історію....І так...

Вечір 09.03.14...16.55...Ми з дружиною виїзджаємо с м. Малин Жит. обл. на Київ... Дзвінок від мами, яка в сльозах говорить, що мені прийшла "повєстка"... В ній зазначено, що 10.03.14 я маю з"явитися у воєнкоматі м. Старокостянтинів Хмельн. обл. о 9.00...

Приїхали в Київ, приблизно, 18.30...Дружина на Ж/Д брати білет на поїзд Кам"янецький (бо на маршрутку вже не встигав), а я додому збирати речі...Поїзд на 20.34...
По дорозі з Малина до Києва зробив багато дзвінків: куму 1,куму 2,куму 3:), друзям....Нікому нічого подібного не приходило.....Також дзвонили з воєнкомату... Їм я пояснив, що не факт, що я встигну на 9.00...Дізнавшись, що я зі столиці буду їхати, сказали, щоб зачекав 11.00 10.03.14... Якщо не наберуть "кворум", то я приїду відразу на 6.00 11.03...

Білет вже був на руках...Поговорив з дружиною вирішив їхати...Якщо навіть не визвуть, то хоть заспокою маму...

Сів у поїзд і тут дзвонить кум (він з Новограда-Волинського, але вже прописаний в Києві) і говорить, що йому 10.03 в 21.00 треба бути з речами у воєнкоматі, а в 06.00 11.03 виїзд у Білу-Церкву....

Я задумався ...Кум поїде, а я(честно, каюсь, бо були сумніви) буду "никатися"????!!!!!

Приїзджаю в Старкон (так називаємо Старокостянтинів) в 01.58 ночі 10.03...Їду додому батьків...В 9.00 я у воєнкоматі відмічаюся...А жіночка говорить: "Приїхав? Я ж казала, щоб зачекав?.....Молодець...."

10.03.14 весь день по магазинам шукав зручні бєрци + форму(думав, що хрен його знає, як в частині одягнуть)...

5.00 11.03. підйом....5.45. сльози мами та вихід з квартири...6.50 виїзд із воєнкомату + повідомлення, що їдемо в Хмельницький в частину спецназу :)))

Цікаво, що 10.03. у воєнкоматі було одна к-ть призовників, 11.03 зранку - інша, а виїхало ще менше :)))))

Приїхали у воєнкомат Хмельницького...Мурижили, мурижили...нарешті завезли до частини в 12.30....

Мурижили й біля частини...Пройшли "тіпа" медогляд...

Зайшли на територію...Построїли...Видали противогази та ОЗК (блін, поки ми їх склали:)))....Далі було саме цікаве,як виявилося, видача екіперовки (я вже був при параді) та розподіл посад....

Дійшла черга до мене...І що Ви думали? Не має місця мені(я політолог) + ще 5-ти офіцерам (пізніше виявилося, що й 17-и солдатам)....Сказали: "Вибачте...Дякуємо...Їдьте додому"...Ступор...Запитали, а на іншу посаду можна? Тільки ВДВ :), якщо служили в таких військах....

Їдемо Додому(з мого міста нас два офіцера)...Заходимо у воєнкомат...І нам говорять, що можливо завтра в авіачастину через дорогу)))...

Пішов на хауз...Через годину дзвінок: "Шевчук, їдь на роботу, бо не зрозуміло, як надалі все буде... З фінансами напряг...Прийди ще завтра перепишемо "повідомлення"...

В загальному 13.03.2014 о 12.30 я вже був на робочому місці...

Вибачте за багато букв.....

П.С. А кум служить)))) Говорить, що без напрягу, бо офіцер!))))

П.П.С. Я цим кацапським сукам ніколи не вибачу сльози дружини, а ОСОБЛИВО мами!!!