Н.Ш.: ..."Мене чомусь дуже штори порвали за 290 тисяч євро. Я згадала, як помирав мій новонароджений син, як я потребувала 500 гривень на день, то все продовжувалося сорок днів, мені допомагали друзі, я десь позичала, в результаті - маю купу боргів, синочок помер... і я ніколи не забуду, як зайшла до аптеки за антибіотиком, одна ампула - 500 з гаком гривень, а я мала лише 300... я вийшла з аптеки і ридала так, що люди озиралися на мене, я кричала в небо "За що це моїй дитині?! І що мені тепер робити, де взяти гроші?!". А тут штори за 3 млн 200 тис гривень... і за ці штори, і церкви підземні, і за портрет прокурватора пшонки вбивали наших дітей, я в шоці... і мені боляче так, що я ці дні лише плачу - за загиблими, за моїм дитям, і за тими навіть, хто все ще захищає ту тварюку, і все ще її виправдовує"...