2MGUkrMaks (27.01 в 16:11) № 417171
-----------------------------------------
У мене вчора сльози на очах були двічі.
Перший раз, коли виносили тіло Михайла Жизневського із Михайлівського і люди тихо скандували "Герой, Герой, Герой", "Герої не вмирають!"
А другий, коли по дорозі від барикад на Трьохсвятительскій йшов по мішок на Європейську і почув за спиною фразу від якоїсь жінки "Ну капец! Я горжусь своим народом!", коли вона побачила, що робилось на Європейській. А там, як пчілки, копошилися сотні людей: мужики, жінки, хлопці, дівчата з лопатами, кийками, картонками, або просто руками збирали сніг і кригу у мішки. Жінки у взутті на каблуках, в стильних пальтішках, збирають сніг! Мужики і хлопці таскають мішки до барикад. Чюваки в лаковиних туфєльках умощують іх на самих барикадах. Хтось носить воду у бутлях для поливання. І так далі. І так весь, бляха, день! Нікому нічого не потрібно казати.
Я розумію, що це вже ніби байан, але інфа з перших уст для підняття морального духу не буде зайвою.

Мені щиро шкода людей, які цього не бачать чи не можуть взяти участь і не розуміють цієї енергетики.