«Я пишаюся нашими ультрас! Розповім з перших вуст, як говорять. Я завжди доносила до людей одну просту думку, яка раніше була теорією, а тепер втілилася на практиці. Наш народ не зовсім войовничий, а ультра - це єдина ідейна «армія», яка готова дати відсіч і воювати за країну. Ну нема кому більше, нікому... Так, хлопці там не ангели, але я завжди їх по-журналістськи берегла і прикривала. Розповім тобі, чим і як живе майдан.

До недавніх пір, я сама не підтримувала цю тему. І не тому, що майдан не правий. Ні.. просто в нашій країні лежаче-стояча революція з гаслами «перетанцюєм всіх ворогів» - беззмістовна трата часу і грошей. А не так давно, ситуація почала прогресувати.

Є два типи мітингувальників: палаточники і правий секстор. І ті й інші потрібні. У одних і в інших стратегічно різні обов'язки. Це нормально. Комусь дано довбати лід в мішки для барикад, а комусь «робити вітер». Мені по духу ближче другий…

Ночі я проводжу в мед. пункті. Пару днів тому, сидячи з хлопцями з київського «двіжу», згадували і посміхалися: «А пам'ятаєш, ти до нас прийшла, а ми слем тоді зробили». «А пам'ятаєш, як ми тобі кричали то і це».

Пам'ятаю. Все пам'ятаю. І кожен вечір чую від них новини, коли приходжу: «Кроти підтяглися», «Дніпро» приїхав», «Львів вже тут». Колишні вороги сплять спина до спини в одному коридорі на підлозі. Діляться бутербродами і в'яжуть один одному захист.

Чи правда це? Подивися новини, ультрас зараз головні герої всіх подій. Ті, хто не хочуть світити «щами» на барикадах, складаються в загонах самооборони, і стежать за порядком на вулицях міста.. Спіймані «тітушкі» в дуже великому складі це їх рук справа.

Без Ультра не було б нічого. Так би й в’ялилися під стелою, попиваючи «чайок-кофейок», - пише Ахава у своїй прес-конференції на MatchDay.