2MGUkrMaks (12.12 в 01:58) № 396704
-----------------------------------------
В мене дуже часто на очі навертаються сльози. Не від щастя, не від горя. Я навіть не можу це словами описати. Коли ти тут і бачиш все це, відчуваєш. Це просто щось неймовірне. Тієї ночі бути там і співати гімн України о 6ій ранку разом з Русланою, потім молитва, потім «Ах, лента за лентою, набої подавай! Український повстанче, в бою не відступай!» - це назавжди! Я грубо висловлювався щодо Руслани. Маю виправитись. Вона в ту ніч зі своєю роллю справилась на відмінно! Герой! Які і всі ті, хто там був і робив свій внесок в цю маленьку і водночас Велику Перемогу!

Дякую за приємні слова. Відверто дякую. Вчора в черзі за жетонами на метро до моєї матері підійшов хлопець зі Львова. Спитав: «На Майдан?», моя мати відповіла: «А як же?!». Він покланявся і сказав: «Дякую! Дуже вам дякую! Якби не ви, ми б ніколи не вистояли цей штурм»…

Зараз в Києві панує необмежні доброта та шляхетність. Майже на кожному кроці. Нація об`єднається і сам організовується неймовірними темпами.

Дякую долі, що я українець і тут живу! І живу в цей час! Живу з такими людьми.