Мені надоїла бездумна критика опозиції, що іноді лунає серед майданців, або на твітері. На приклад, що “всі політики однакові”, або “чому їх не було з нами на барикадах?”

По-перше, Кличко там довго був. А потім, неважко уявити, що вони з Яценюком поїхали готуватися до зустрічі з Ештон – потрібна документація про побитих, арештованих, ітд – або дізнатись про затриманого адвоката, або в інших таких важливих справах, а Тягнибок залишився на барикадах. Розподіл роботи.

Що до “всі політики однакові” і “опозиція на сцені лише для само-агітації” -- ні, ці люди не продались Януковичу і роками ризикують багато чим, не здаються. Бодай трохи поваги за це!

Невже не ясно, що Кличко міг би провести решту життя на Канарах, а він віддав її Україні. Яценюк і Тягнибок могли б розбагатіти приєднавшись до Януковича, а вони воюють з ним. Луценко вже був у тюрмі. У політиків є сила.

Вони нам потрібні і опозиція не найгірші з людей. Вони б’ються за Україну своїми засобами -- грошима, організацією, увагою зза кордону.

Отже, наступного разу, як захочеться критикувати, краще спершу подумати п’ять хвилин. Якщо критикувати, то по суті, а не бездумне нарікання. Тому, що зараз наш єдиний шанс, це стояти разом і довіряти, що й інші стоять не тільки за себе, а й за Україну. Разом сила.
Може, напишіть про це.