МАНІФЕСТ ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ: Поліцентрична мережа міст «Дворіччя»

(Стратегічна концепція трансформації Криворізького промислового регіону в умовах тривалого воєнного стану та фінансового дефіциту)

1. Передумови та криза моноліту

Історична протяжність Кривого Рогу (від 66 км по прямій до 126 км за контуром рудного басейну) завширшки всього 2–20 км перетворилася з маркетингового бренду на інфраструктурну пастку.
В умовах 2026 року, коли триває масштабне скорочення та призупинення роботи базових промислових гігантів (ArcelorMittal, ГЗК), бюджет міста втрачає фінансову основу. Утримання гігантських порожніх територій, комунікацій та дотаційного транспорту (включаючи зношену систему швидкісного трамвая та безкоштовний проїзд) стає неможливим. Нависла реальна загроза відтоку людських ресурсів та інфраструктурного колапсу в разі зменшення зовнішньої допомоги.
Вихід: Радикальний перехід від одного неповороткого мегаполісу до мережі автономних, логістично універсальних та компактних міст.

2. Концепція чотирьох автономних міст (кластерів)

Розвиток регіону переорієнтовується з адміністративних радянських меж на функціональні економічні вузли з обов'язковою інтеграцією прилеглих сільських громад для отримання територіальної «ширини», продовольчої безпеки та земельного резерву.
[ ПІВНІЧНИЙ ЕНЕРГО-КЛАСТЕР ]
(База: Рокувата / Лозуватка / Недайвода)
|
v (Приміське залізничне сполучення)
|
[ СХІДНО-ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЛОГІСТИЧНИЙ ХАБ ]
(База: Кривий Ріг-Головний / Новопілля)
|
v (Транзитні залізничні артерії)
|
[ ІСТОРИЧНО-ГУМАНІТАРНЕ "ЗЕЛЕНЕ МІСТО" ]
(База: Старе місто / Карачуни / Гейківка)
|
v (Міжміські автобусні маршрути)
|
[ ПІВДЕННИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ОКРУГ ]
(База: Інгулець / Червона / Радушне)

Ⅰ. Східно-Центральний логістичний хаб

• Базова інфраструктура: Залізничний вокзал Кривий Ріг-Головний, мережа складів, перехрестя автомобільних трас.
• Інтеграція передмістя: Село Новопілля.
• Вектор розвитку: Суха логістика, залізничні сухі порти, гуманітарні термінали, дрібне виробництво. Сюди найлегше залучати закордонні інвестиції під розвиток транспортних коридорів.

Ⅱ. Північний енерго-індустріальний кластер

• Базова інфраструктура: Залізнична станція Рокувата, Тернівський промисловий вузол.
• Інтеграція передмістя: Села Лозуватка та Недайвода.
• Вектор розвитку: Децентралізована енергетика (сонячні, біогазові станції, когенераційні установки на базі пустирів), вирощування агропродукції у річковій долині, легка переробна промисловість.

Ⅲ. Південний промислово-екологічний округ

• Базова інфраструктура: Залізнична станція Інгулець, потужності Південного ГЗК.
• Інтеграція передмістя: Селище Радушне та південні громади.
• Вектор розвитку: Промисловий рециклінг (переробка відвалів та шлаків), новітні автономні системи очищення води, створення індустріальних технопарків. Логістичний вузол Радушного забезпечує вихід на південні області.

Ⅳ. Історично-гуманітарне «Зелене місто»

• Базова інфраструктура: Історичний центр (Червона, Поштовий), Карачунівський масив, медичні та освітні заклади.
• Інтеграція передмістя: Село Гейківка.
• Вектор розвитку: Медицина, ветеранська реабілітація, релокована вища освіта, культура та екологічний туризм вздовж закрутів річок Інгулець та Саксагань. Зона, повністю вільна від важкого диму.

3. Модель управління: «Міста є міста»

Концепція повністю відкидає ідею віртуального або суто цифрового управління на користь перевіреного та стійкого класичного самоврядування.
• Суверенні класичні міські ради: Кожне з чотирьох міст має власного мера та міську раду. Вони самостійно розпоряджаються місцевими податками, майном, формують власні тарифи на транспорт та ЖКГ, що ліквідує «шару» та переводить фінанси на рейки адресної допомоги.
• Адресне донорство: Іноземні та вітчизняні спонсори не фінансують абстрактний 70-кілометровий депресивний регіон. Вони обирають чітку цільову спеціалізацію: європейський медичний фонд інвестує в «Зелене місто», приватний агрохолдинг — у Північний кластер, а залізничний оператор — у Східний хаб.
• Міжмуніципальна дипломатія (Союзи за потреби): Спільні проєкти (наприклад, очищення річки Інгулець або спільне використання швидкісного трамвая) вирішуються не через накази з одного центру, а шляхом укладання офіційних дво- чи чотиристоронніх договорів між міськими радами.

Ші все ж погодився з тим,що Концепція поділу на 4-5 міст з можливим приєднанням інших суміжних територій до цих міст при потребі має право на існування у нинішніх умовах

/quote>