FP-7 це балістика по Росії, але поки не по Москві.

Але і зона 200-300км це теж дуже добре. Від північного кордону України це Брянськ, Орел, Курськ, Білгород, Вороніж в зоні ураження. Від лінії зіткнення на Півдні в зоні досяжності весь Крим включно з Дідостополем, Кримським мостом, азовськими портами і Ростовом-на-дону.
Тобто Україна тепер має інструмент для ураження дуже широкої прикордонної смуги. Навіть тут багато жирних цілей: штаб росармії в Ростові, підприємства ВПК, можливість мільйони рашиків залишити без світла у відповідь на обтсріли по нам.
Головне тепер - масовість.

Але FP-7 все ж важливіша у варіанті FP-7.х - протиповітряної ракети. Бо за планом міжнародної коаліції саме ця ракета має лягти в основу антибалістичного проекту Freya. Якщо буде доведено, що виробник може забезпечити масовий випуск надійного носія, то у України вже не бла-бла, а з'являється серйозний внесок у загальний проект спільних технологій європейської антибалістики. Просте "дайте" щодо головки самонаведення від німецької Diehl, радара від Hensoldt, це - "вибачте, експортний контроль складних технологій". А от "давайте, норвезька Kongsberg робить машину управління, німці - мозок ракети, а українці - ракету, двигун, паливо і свій досвід відбиття ракетних атак", це вже з миру по нитці. Самотужки в Європі систему ПРО не виробить жодна країна. Принаймні швидко. А от гуртом і батька легше бити.

Виробник повідомив, що FP-7 уже на етапі кодифікації виробу (прийняття на озброєння). А Зеленський, що тепер запуск у виробництво.

Це дуже значний крок у цивілізаційній гонці. Побити козир технологій балістики в рашистів, здобути свою балістику і розфігачити оркам виробництво їхньої, і ця багатосотлітня війна піде по зовсім іншому сценарію.
Амінь.
Джон Сміт