Я ж вчора говорив, що на день поребріка ми зробимо дуже цікаву атаку)
І ось її маємо. Сьогоднішня нічна атака по об'єктах у Татарстані та Самарській області - це не просто випадковий набір влучань у три різні заводи, як може здаватись з першого погляду.

Наші хлопці відпрацювали максимально системно і красиво розрізали єдиний виробничий вузол! Удари по нафтопереробних гігантах ТАНЕКО і ТАИФ-НК у Нижньокамську одночасно із прильотом по хімкомбінату Тольяттікаучук - це скоординоване знищення єдиного технологічного кільця компанії Татнєфть, яка прямо годує російську воєнну машину.

Давайте подивимось на цифри та реальні зв'язки, бо саме в них ховається вся краса задуму. ТАНЕКО і ТАИФ-НК разом переробляють понад 23 мільйони тонн нафти на рік і видають мільйони тонн бензинів. Але прямогонний бензин після первинної дистиляції нафти має октанове число всього близько 50-60 одиниць.

Щоб зробити з нього паливо нормального стандарту АІ-92 чи АІ-95 - потрібні високооктанові компоненти (для всіх знайоме слово присадки). І тут головним донором для всього регіону виступає саме Тольяттікаучук, який має установки потужністю 335 тисяч тонн МТБЕ на рік (метил-трет-бутиловий ефір).

Власні лінії присадок у Нижньокамську мізерні, тому заводи Татарстану критично залежні від залізничних цистерн із Тольятті. Влучивши одночасно в НПЗ і в лінії синтезу присадок, ми можемо зупинити цей конвеєр з обох боків. Окупанти залишаться з купою низькооктанової сировини, яку просто нічим розганяти до робочих паливних кондицій.

Трохи довідки про ці два заводи:

ТАНЕКО (Нижньокамськ): Потужний нафтопереробний комплекс групи Татнєфть, що переробляє понад 16 млн тонн нафти на рік. Для виробництва бензинів там працюють блоки ізомеризації (420 тис. тонн/рік) та каталітичного риформінгу (714 тис. тонн/рік). Це дає змогу випускати до 1,7–3 млн тонн автомобільного палива щорічно.

ТАИФ-НК (Нижньокамськ): Сусідній НПЗ, заточений під переробку 7,3 млн тонн важкої нафти та 1 млн тонн газового конденсату на рік. Завод закриває до 88% усього виробництва бензинів у Татарстані.

Але паливна пастка - це лише половина справи і логіки сьогоднішньої атаки.

Другий і набагато болючіший вимір цього удару - це прямий підрив бази для виробництва російської вибухівки та ракетного палива. Для синтезу класичного тротилу та гексогенових сумішей хімічній індустрії потрібна рідка ароматика, а саме бензол і толуол.

На ТАНЕКО працює потужний комплекс ароматичних вуглеводнів, який видає до 60 тисяч тонн чистого бензолу на рік та величезні обсяги промислового толуолу. Ця хімія цистернами йде прямо на заводи спецхімії ВПК, де першим у списку стоїть завод імені Свердлова у Дзержинську. Це монополіст, який споряджає російські авіабомби та бойові частини ракет. Немає толуолу з Нижньокамська - заводи боєприпасів стають на жорстке гальмо.

Паралельно з цим Тольяттікаучук закриває питання фізичної оболонки для засобів ураження. Сучасне тверде ракетне паливо для систем РСЗВ Град, Ураган чи Смерч, а також для балістичних ракет комплексу Іскандер неможливо створити без полімерного зв'язувального матеріалу. Простіше кажучи, потрібен спеціальний каучуковий клей, який утримує порошок окислювача та металеве пальне у стабільному стані всередині корпусу ракети, не дає суміші тріскатися при зберіганні та забезпечує рівномірне згоряння при старті. Тольятті виробляє саме такі спецмарки каучуку. Без них не просто зупиняється випуск ракетних двигунів, але й припиняється виробництво російської пластичної вибухівки ПВВ-5А, яка є їхнім аналогом західного С-4.

Ось так виглядає правильний системний підхід до російського ОПК. Ми не просто пошкодили кілька технологічних установок. Своїми ударами Сили оборони зупинили весь промисловий ланцюжок, де Нижньокамськ давав базову хімічну енергію та толуол для тротилу, а Тольятті забезпечував паливну логістику та полімерну матрицю для ракет. Це потужне, синхронне знекровлення російського наступу і їхнього ракетного потенціалу. А не просто зменшення бензину на заправках. Відсутність бензину звісно змушує записувати півнів всі ці сотні відео та криво дивитись на владу. Але зменшення "вибухового потенціалу" нам ще краще.

Місюра