Найближчими днями стане зрозуміло, чи здатне «старе залізо» Ірану щось протиставити новій цифровій машині США.

Я чекаю 72-годинного вікна, яке покаже, чи справді ера класичних воєн завершена і настав час, коли софт вирішує долі держав за лічені години.

Те, що сьогодні розгортається навколо Ірану, — це перша в історії тотальна перевірка концепції «алгоритмічної війни».

США та Ізраїль підготували кулак, де класична авіація, рої автономних дронів та штучний інтелект об'єднані в єдину систему.

Якщо раніше війна була змаганням у кількості танків та снарядів, то тепер це битва за домінування в електромагнітному спектрі та швидкості обробки даних.

Усе, що світ бачив до цього моменту, включаючи конфлікт в Україні, тепер виглядає лише прелюдією до зіткнення технологій зовсім іншого порядку.

Масштаб підготовки Пентагону вказує на неминучість масованого та комплексного удару.

Уперше з часів операцій в Іраку в регіоні сконцентрована така щільність стелс-платформ: ескадрильї F-35 Lightning II та F-22 Raptor вже розподілені по базах у Йорданії, Катарі та Саудівській Аравії.

Величезна кількість паливозаправників KC-46 та літаків далекого радіолокаційного виявлення AWACS свідчить про те, що авіація готується не до разових нальотів, а до цілодобового домінування в небі протягом тижнів.

Два авіаносці «Авраам Лінкольн» та новітній «Джеральд Форд» забезпечують два незалежних напрямки атаки, несучи на борту сотні високоточних ракет та літаки радіоелектронної боротьби EA-18G Growler, здатні повністю «засліпити» радари супротивника.

Як на мене, це перший бенефіс штучного інтелекту та хмарних обчислень.

Контракти з Microsoft та Google перетворили поле бою на прозоре цифрове середовище. Хмара Microsoft Azure JWCC дозволяє передавати дані з сенсорів літаків 5-го покоління безпосередньо до пускових установок на кораблях, скорочуючи час від виявлення до знищення цілі до лічених секунд.

Технології Google DeepMind та Project Maven миттєво аналізують гігабайти супутникового відео, вираховуючи мобільні ракетні комплекси та командні пункти серед цивільної інфраструктури.

Аналітика від Palantir пов'язує воєдино розвідувальні дані всіх рівнів, створюючи для командування «цифрового двійника» всього театру воєнних дій.

Вирішальне значення в цій операції матиме автономність.
Іранська ППО, якою б щільною вона не була, зіткнеться із ситуацією, коли на одну ракету-перехватчик припадатиме сто цілей.

Це не просто перевага в силі — це перевага в інтелекті систем.

Якщо операція отримає назву на кшталт «Божественна кара» або «Гнів Господній», це лише підкреслить впевненість коаліції в тому, що технології 2026 року наділяють їх майже абсолютним могутністю над полем бою.