Зараз футбол настільки змінився, що деколи складно ідентифікувати, на якій позиції грає той чи інший футболіст. Втім, про Юнеса Бельханда, судячи з виступів за "Монпельє", можна сказати, що той найкомфортніше себе почуває в ролі класичної "десятки". Хоча, зараз, знову ж таки, варто повернутись до років, коли Юнес тільки робив свої перші кроки у футболі. В "Авіньоні", наприклад, марокканець практикувався на позиції захисника – ліберо, якщо можна так виразитись; а вже в академії "Монпельє" – награвався на позиції опорного півзахисника. Універсалізм в Юнесі "виховували" з юних років – і зараз гравець має тільки дякувати своїм наставникам.

Зокрема, і Рене Жерару – тренеру, який привів "Монпельє" до Чемпіонства у 2012-му році і який добряче допоміг Бельханда стати тим, ким він є зараз. Жерар відразу відкинув "ідею" використовувати Юнеса більше у захисних маневрах команди, хоча, під час критичних ситуацій марокканець сміливо і охоче йшов грати в опорну зону. А так, Рене Жерар використовував гравця для створення креативу в атаці – при схемі 4-2-3-1 Юнес грав під номінальним нападником по центру, або ж деколи виходив і на фланзі. Наставник говорив, що з такою технікою, швидкістю, розумінням футболу і баченням поля (Рене Жерар порівнював Бельханда, до речі, із Робером Піресом) гріх сковувати півзахисника суто оборонними діями.