ПАВЛЮЧЕНКО - БАНДЕРІВЕЦЬ З ПУЩІ:
WE WANT  INFORMATION - 97.

1. Вчора у Давосі відбулися переговори Дмітрієва, Уіткофффа та Кушнера. Можу дати інформацію по пунктах, але воду лити немає ніякого сенсу. Розповім просто сенс. 

Як влучно сказав Кушнер, "Наші переговори все більше схожі на засідання клубу мрійників". Дмітрієв на КОЖНІ  переговори привозить все нові та нові бізнес-пропозиції у сфері можливої співпраці рф та США. І на кожній зустрічі звучить одне й те саме - "От якщо б ви примусили Україну прийняти наші вимоги, то бачите - як би добре було нам обом". Тактика "вода камінь точить" не приносить успіху, проте Дмітрієв знову та знову  її застосовує і це, знову ж за словами Кушнера, "починає дратувати", бо "повторювати раз за разом,  що спочатку мир в Україні, а лише потім бізнес, відверто набридає".

 Дмітрієв передав американцям чергове особисте послання путіна Трампу. Цікавого там нічого від слова "зовсім". путін вчергове пропонує Трампу допомогу у "іранському питанні", у питанні роззброєння ХАМАСу, взамін просить припинити "полювання" за суднами його тіньового флоту, відмовити Україні у інформації про місцезнаходження таких суден, інформації для здійснення ударів вглиб території рф, та припинити постачання Україні боєприпасів для ППО. За його словами, якщо припинити постачання Україні ракет для "Петріотів", то "протягом тижнів Зеленський підпише вигідне народам США та рф перемир'я". 

 У цих переговорах всього один цікавий нюанс. Дмітрієв пожалівся на лаврова та "яструбів" з оточення президента рф, які "як можуть блокують мої мирні ініціативи". А ще з сумом констатував, що практично завжди після його зустрічей з американцями представники китайської влади проводять розмови з лавровим та путіним після чого "багато пропозицій, які я вам привожу, втрачають актуальність". Тобто, як я розумію, Китай жорстко блокує "самодіяльність" Дмітрієва та його кремлівської башти і спроби путіна "відв'язатися" від волі Сі. 

 Ще з відносно цікавого можна зазначити чергову спробу Дмітрієва протиставити Європу та США в "Українському питанні". "Погана та войовнича Європа підтримує маньяка війни Зеленського, всі вони вороги Трампа та заважають настанню миру в Україні". Цей рефрен звучить постійно, на кожній зустрічі, однак Рубіо весь час вдається нейтралізувати вплив таких заяв на Президента США. Дай Боже щоби так було і надалі. 

2. Скасування поїздки Президента України до Давосу не спричинило "відчутного роздратування" Президента США. Той заявив Міллеру, що "Угоду" (на 800 мільярдів) вони (українці) все одно підпишуть, а слухати його (Зеленського) казки про поганого путіна та вимагання ракет мені вже набридло". 

 Скасування вищезгаданої поїздки не змінює взагалі нічого у поточному стані справ на переговорному фронті між США та Україною. Ще раз підкреслюю, останній тур переговорів у Вашингтоні закінчився якщо не нічим, то нічим істотним. Витягувати "ніщо" на обговорення двох Президентів без будь якої перспективи прориву було б тупістю, як було б тупістю намагатися переконати Трампа змінити свою думку по ЗАЕС та "територіальному питанню". Натомість Зеленський не буде вимушений підтримувати Трампа у "гренландському питанні" та можливий вступ України до мертвонародженої "Ради миру" по Газі.

3. На останок про "Стриманий оптимізм" Буданова щодо настання миру. На чому він грунтується? Не буду "лізти у мозок" голові ОПУ, але він абсолютно точно отримав від Розвідспільноти США річний звіт про загальний стан справ у рф у всіх галузях, з детальними показниками у  всіх сферах, від демографії до економіки. Там багато чого є про  політику Китаю щодо рф, товарообіг між країнами або продовжить скорочення, або, у кращому випадку, залишиться на рівні другого півріччя минулого року. Китай НЕ підпитує повноцінно військову машину рф - він висмоктує через таку мізерну підтримку останні соки з її економіки та фінансової системи. Може згодом я викладки з цього звіту дам на загал, спитаю дозволу. Але, якщо коротко, то ми, Україна, зараз знаходимося на "точці переламу". Ситуація в Україні покращилася у сфері мобілізації, хоча її якість як і раніше не витримує ніякої критики, у сфері постачання озброєння та у сфері державного управління. Якщо коротко - почали, хоч недостатньо ефективно та як завжди не професійно, під штурханами необхідності та лише умовно системно, розв'язувати проблеми, які не вирішувалися з початку повномасштабного  вторгнення. Можу процитувати нашого куратора - "Ну хоч наявні у нього кадри Зеленський навчився розставляти грамотно". 

 Я повторюся, але все одно напишу те, що писав перед НР коли цитував звіт американців - ми не падаємо, ситуація як мінімум не погіршується, та має тенденцію до невеликого покращення. Ситуація ж у рф по всіх показниках погіршується, причому у економіці, фінансах та мобілізації суттєво. Це абсолютно не означає того, що рф не зможе воювати, чи обвал її економіки, а тим більше не каже про її можливий розвал - лише мрійники та ідеалісти можуть таке казати. Але з кінця весни, якщо всередині України будуть покращення, загальна ситуація може примусити путіна піти на перемир'я. Не факт, що примусить, але все ж таки може. Будемо бачити. Я не поділяю "стриманого оптимізму" Буданова, проте і "стриманого песимізму" будь кого теж не поділяю. Чекаємо на весну та на нові дані.