ПАВЛЮЧЕНКО - БАНДЕРІВЕЦЬ З ПУЩІ:
ПОБУДУ АДВОКАТОМ ДИЯВОЛА. - 2.

 Майбутнє України будуть визначати вирішення нашою владою в першу чергу та суспільством у другу чотирьох завдань.

 1. Забезпечення потреб ЗСУ, підвищення їх стійкості.
 2. Забезпечення ключових потреб України у озброєнні та фінансовій підтримці з боку Європи, Канади та Японії.
 3. Забезпечення активної дипломатії з метою знаходження  належного місця України у новому військово-політичному союзі зокрема , та майбутніх світових безпекових конструкціях взагалі, які неминуче прийдуть на заміну НАТО при збереження пануючого політичного тренду у США, а збереження його не є беззаперечним фактом.

 Треба чітко сказати суспільству  - і ВРУ, і президент готові підписати "похабний мир". Про це кажуть і прийнятий на наступний рік бюджет, і якість наших "диктофонів" - переговорників, і відсутність власних ідей у вищого керівництва України з приводу перспектив реального мирного врегулювання, і нездатність Європи "тут і зараз" забезпечити ключові потреби України. Наша Держава  за столом перерозподілу світу, але не ми їмо - нас їдять. 

 Чи могли б ми вистояти та вибороти пристойні умови миру? Безумовно.
 Президент повинен вибачитися перед нацією за всі трагічні та рокові для України помилки та бездіяльність, які він та очолювана ним влада допустили, та запросити допомогу суспільства  для їх виправлення.
 Знищити у війську пост-радянське офіцерство, включаючи генералітет, як клас відправивши тих у відставку.
 Налагодити ефективну систему навчання особового складу при бойових підрозділах.
 Забезпечити змішану,  переважно репресивну, проте справедливу мобілізацію особового складу до ЗСУ. 
 Забезпечити бюджетне планування згідно логіці війни, проте не миру, наявний подвійний підхід деморалізуе суспільство, коли вищі ешелони загальноукраїнської та місцевої влади крадуть і з "Мирних", і з "Військових статей бюджету".

 При наведення ладу з цими питаннями можна було б дочекатися, навіть при невеликих територіальних втратах, виборів до Конгресу, можливої перемоги демократів на них, та повернення Трампа у палату для божевільних його першого строку,. Нагадую - саме Конгрес тоді примушував його вводити санкції проти рф та не дозволяв призначенні відвертих ідіотів та фріків на посади у адміністрації Президента США - АП до кінця його президентства існувала з незаповненими вакансіями. Тоді б ми мали гарантований економічний та, згодом, політичний занепад рф з високою вірогідністю там згодом суспільних потрясінь   

 Чи здатна наша влада вирішити ці завдання? Безумовно - ні, вона .у особі Президента не здатна до власної модернізації та визнання власних помилок . Що робити нам  в умовах стрімких змін у політиці США? 

 Підписувати інспірований США "похабний мир" з забезпеченням ключових вимог України:
 
 1. Безумовне визначення саме Україною кількості особового складу ЗСУ та систем озброєнь.
 2. Безумовне не визнання де-юре окупації наших територій будь якими країнами, від США до Китаю.
 3. Забезпечення права українцям самим вирішувати - у яких саме нових безпекових конфігураціях та Україна буде приймати участь.  Звісно при відмові у вступі до НАТО. 

 Війну Україна в будь якому випадку не програє.

1. рф не буде мати по підсумках війни контроль над жодним обласним центром, окрім Криму, Донецька та Луганська.
2. Не будуть знищені чи фактично обмежені у чисельності ЗСУ, які після можливого настання перемир'я беззаперечно "обростуть м'ясом" у вигляді нових систем озброєнь, зокрема літаків, ракет повної лінійки типів та інших необхідних для ведення сучасної війни речей.
3. Критично залежна від існування України як форпосту протидії рф Європа безумовно буде забезпечувати у переважній частині фінансові та військові потреби України як мінімум наступні 10 років. 
4. Україна отримає безумовно донорську підтримку власної відбудови та розбудови від "пулу союзників", навіть від США "на комерційній основі". 
5. Підписання "Похабного миру" неминуче викличе політичну кризу в Україні з післявиборчою зміною влади на більш адекватну сучасним викликам. Вона, безумовно, буде переважно військово-корупційна, проте не абсолютно автократична, імпотентна та реагуюча на обставини за принципом амеби. 

 Вищеперераховане ми отримаємо виключно при згоді путіна підписати "Мирний договір", а його згода не є беззаперечним фактом взагалі. У випадку відмови підписати його у хід неминуче повернеться інша логіка. "Розчарований" Трамп знову тимчасово усунеться від своєї "російсько-української миротворчості", а потім, вже наприкінці зими, логіка передвиборчого процесу у США примусить його знову зайняти жорству по відношенню до рф позицію. 

 Нам зараз важко та боляче від фактичної зради нашого ключового союзника. І нам нічого не залишається, окрім як змінюватися разом зі світом, який змінюється разом зі світовим порядком. НАТО здохло? Буде ЄвроНАТО за участі України.  Ми вже намертво вбудовані у систему безпеки Європи. Агітація США за європейські праві партії неминуче призведе тих до важких електоральних втрат - остання події різко змінили думки європейців про США, ті більше не "ключові союзники", а "Суперники" чи "Вороги" на переконання вже абсолютної більшості населення більшості країн Європи, зокрема ключових наших союзників. 

 Ну а рф не може воювати вічно і своїх "заявлених цілей СВО" вона в Україні здобути апріорі не зможе. Навряд чи путін погодиться прийняти "Мирний план", хоча така вірогідність, слід визнати, все ж існує, а тому нам потрібно триматися. Історія свої кульбіти не на нашу користь вже майже всі здійснила - ми зараз у ідеальному штормі. Але будь який шторм вщухає. Ми не потонули та не потонемо. Ми безумовно збережемо і нашу Незалежність, і нашу свободу від рф. Наявна криза - вікно можливостей для рішучих змін. Не захоче їх проводити влада діюча - їх буде вимушена проводити влада наступна. А рф все одно сконає. Не буває у світі вічних імперій, а рф вже стала на шлях деградації та розпаду з якого вороття немає. Нам же своє робити. Тримаємося, допомагаємо війську останнім та віримо в Україну. Вона живе та буде жити.