МЕНІ НЕМАЄ ЩО ПО-СУТІ СПРАВИ ДОДАТИ ПО ТЕМІ, КОТРУ ВИ ВСІ ОБГОВОРЮЄТЕ...

...крім одного суто соціо-культурного спостереження з минулого.

Я згадав 2009 рік. Сивий Гетьман Віктор Ющенко (все ще Президент України) перебуває останній місяць на своїй посаді.

В смертельній битві за його булаву вже сцепилися Юлія Тимошенко та Янукович. Його рейтинг лише 2%. І всі політики країни знають та розуміють, що він просто намагається зберегти обличчя на фоні давно та безнадійно програної політичної битви. Його Доба добігає кінця...

Несподівано його запрошують на "Свободу Слова" на Інтері. Він сидить в кріслі на сцені один. Пів глядацького залу -- його соратники. Голови комітетів, фракцій, міністри, депутати, керівники держкомпаній. Вони -- політики та урядовці Його Доби, призначені ним і всіма своїми досягненнями завдячують йому. Хоча і він і вони усвідомлюють, що його часа вже добігає кінця.

Раптом на сцену вибігає енергійний депутат від опозиції Олег Ляшко (потім преса напише, що його підіслала особисто Юлія Тимошенко, щоб принизити Ющенка в прямому ефірі).

Він не просто лається (хоча він брудно лається та принижує діючого Президента), він загрозливо наближається до Президента очевидно маючи намір влаштувати бійку в прямому ефірі та принизити Ющенка максимально.

Фізичних сил Шустера (пам"ятаєте такого?) вистачає на 4 секунди стримати Ляшка. І ось вже Шустер відкинутий обабіч з ударом кулаком в живіт -- і Ляшко за 2-3 митри від незворушно сидячого в кріслі діючого Президента -- секунда-дві і він принизить Ющенка в будь-якому разі: або б"ючи кулаками в обличчя, або змусивши захищатися -- і тоді Батько Нації в прямому ефірі виглядатиме просто учасником побутової бійки хуліганів. Залишки репутації будуть знищені. А Ющенко -- максимально принижений.

Відмотаємо на чотири секунди назад: в десяти кроках від Юшенка сидить 50 топ-чиновників країни, що завдячують йому всім. Однак момент крихкий: ввязавшись в бійку замість Лідера можна так само зруйнувати свою репутацію.

А Шустер все ще стримує Ляшка, саме страшне ще не відбулося, але рішення потрібно приймати миттяво. Як-то кажуть, серцем!

Бо через кілька секунд кулак троля ударить в щелепу Твого Лідера. Або тебе. Нанісши демедж твоїй або його репутації.

В такі моменти, як мені здається, люди роблять рефлексивний, а світоглядний вибір.

Якщо логіка та меркантилізм чи егоїзм у них вищі, за почуття обов"язку, -- вони залишаються сидіти на місці. Ну а що?! Вони ж не бодігарди! Вони не за цим наймалися!

Я зобов"язаний йому всім? -- Ну це він так вважає! А я і сам себе не на вулиці знайшов! Тим бульше заради кого? Його? Та йому за два місяці вже кінець! Хіба не ясно?

Судячи з відеозапису тієї передачі, так подумали 49 із 50-ти топ чиновників Ющенка, котрі навіть не поворухнулися щоб йому допомоги.

Крім одного.

Його ім"я -- Андрій Парубій.

Він єдиний в долю секунди, навіть не думаючи, кинувся напереріз, отримав кілька ударів від Ляшка буквально кулаками в обличчя до крові, але за метр уберіг обличчя та честь того, кому він теж був всім зобов"язаний. І кому залишався відданим до кінця.

(Кінець історії)

Як це пов"язано з нинішніми подіями? -- Та ніяк...

Просто мені раптом здалося, що у Володимира Олександровича скоро випаде прекрасна можливість побачити, чи є в його команді хоча б один "Парубій", що піде за ним навіть на "палаючий корабель". Знаючи що губить цим також і себе, але не поступаючись почуттям простої людської гідності та вдячності...

Кухар