Єдиний у світі: історія деревʼяного будинку за проєктом Городецького на Черкащині

Єдиний у світі: історія деревʼяного будинку за проєктом Городецького на Черкащині
03.11.2025 | 09:03


Скандинавський стиль і український модерн збереглися на фасаді дерев’яного Будинку лікаря у Мошнах, на Черкащині. Це останній вцілілий дерев’яний будинок авторства архітектора Владислава Городецького. Споруді — понад 130 років, нині тут відкривають культурно-мистецький центр спільнотворення і планують заснувати єдиний у світі музей Городецького.

Про історію, відновлення і перспективи збереження пам’ятки, краєзнавець Микола Якименко розповів Суспільному.

Витвори архітектора Владислава Городецького є у різних куточках світу, в Україні їх близько 30. У Черкасах, зокрема, він збудував будівлю Художньої школи імені Нарбута та приміщення Центру дитячої та юнацької творчості. Що пов’язує архітектора польського походження із Черкащиною?

Він був молодим архітектором, шукав собі роботу. Через що він в Черкасах багато брав замовлень, в Умані, зокрема. А в Мошни він приїздив, як завзятий мисливець. Ну, всі ж знають, що він їздив на сафарі в Африку. Річ у тому, що власницею Мошнівського маєтку була Катерина Андріївна Балашова, а її чоловік був головним єгерем царя, тобто організовував для нього полювання. Ну, і часто сюди приїздив Городецький. От в один із приїздів в 1892 році Катерина Андріївна запропонувала йому побудувати лікарню. Причому лікарню з дерева, тому що плани будівництва лікарні були вже давно, ще з 1890 року. І тому ми мали лікарню дерев’яну. Вона складалася із двох будівель і будинку лікаря.

Лікарню відкрили в 1894 році на срібне весілля Балашових. Обійшлося це будівництво близько 14 тисяч рублів. Якщо уявити, велика це сума чи ні, корова коштувала 3-5 рубля. А крім того, кожен рік виділялося на здоров’я людей, на медицину близько 6-7 тисяч рублів. Це величезна сума. Лікарня була, як на той час, досить сучасна. Тут були і вбиральні, і ванна, і хірургія, і терапія, а пологова зала була тут ще у 1980-х роках. На жаль, головний корпус згорів, частина його лишилась, там зараз стоять рентген-установки. Допоміжний корпус був розібраний, а будинок лікаря зберігся завдяки тому, що тут постійно жили лікарі. Це були службові квартири. Зараз тут лише одна сім’я живе, а решта квартир зараз порожні. Хоча взимку тут водяне опалення від лікарні.

Ви згадали про ідейну натхненницю цього проєкту, пані Катерину Балашову. Хто вона? Що її пов’язує з Мошнами?

Річ у тому, що це внучка Михайла Сергійовича Воронцова. Він був власником маєтку з 1819 року. Жінка була досить таки освічена, розумна. Її маєток в 1913 році на Всеросійській виставці в Нижньому Новгороді був відзначений як один із кращих царської імперії. І вона дбала як про здоров’я, так і про освіту місцевого населення. Тут за її кошти в 1901 році був відкритий пансіон шляхетних панянок. Двокласна школа грецького типу, але рівень освіти був дуже високий. Вчителі танців були з Петербурга, музики – з Одеси, викладачі з Києва, Полтави, Ніжину. Навіть черкаських панночок сюди возили, бо школа Самойловської була пізніше відкрита. А от можна з 1901 по 1911 рік 1315 дівчаток закінчили цю школу.

Пані Катерина Балашова запросила архітектора Городецького проєктувати ось такий будинок із дерева. Хоча він проєктував більш монументальні споруди із довговічного матеріалу, каменю, бетону. Чому саме дерево і з якого саме дерева збудований цей будинок, що він зміг достояти донині?

Ідея створити лікарню в неї виникла ще в 1890 році. І вже два роки заготовляли дерево, сосну. А в 1892 році приїхав сюди Городецький на полювання, і йому якраз підфартило з таким проєктом. Це унікальна будівля ще не тільки тим, що вона єдина, яка лишилася після “повелителя бетону і цементу Городецького”, а ще й своєю архітектурою. Тут, як казав один київський архітектор, поєдналася різьба Скандинавії з руською різьбою, ще й елементами українського модерну.

Розкажіть детальніше, будь ласка, про фасад. Що ми можемо спостерігати із цього дизайну, який зберігся до наших днів?

У своїх будівлях Городецький часто використовував стрілу, так звану стрілу Городецького. Чи то, можливо, що він мисливцем був, чи то ще з якихось міркувань. Навіть на чорному вході в цьому будинку є така стріла. І на будівлях лікарні також вона присутня. І, скажімо так, унікальність будівлі якраз в тому є, що тут знову еклектика, поєднання різних стилів.

Така архітектура притаманна для Черкащини 1900-х років?

На Черкащині такого більше немає. І наскільки вам відомо, це нині єдина дерев’яна споруда, спроєктована Городецьким, що збереглася.

Чи збереглися фрагменти інтер’єру?

Так, фрагменти інтер’єру збереглись. Там є камін, кахлі на грубках, двері рідні, ліпнина.

Які установи розташовували у будинку під час радянської влади?

Лікарня була у 1960-70-х роках, люди народжували дітей, пологовий був. В Мошнах є люди, які ще мають вік 40 років і можуть сказати, що я тут народився.

Чи йдеться про відновлення будівлі?

Там зараз ведуться ремонтні роботи. Річ у тому, що в кінці минулого року організація “Україна Інкогніта”, виграла грант для Мошен — десять тисяч євро. І вони реалізували цей грант — біля кожної пам’ятки поставили інформаційні стенди, створили сайт, на якому вся інформація про пам’ятки, не знаю, чи є в інших селах, областях щось подібне. І вони створили 3D-макети, зробили виміри всіх пам’яток, їх можна з нуля будувати. А потім про цей проєкт дізналися архітектори з Кропивницького і громадська організація “Нова Дружківка” у співпраці з Мошнівською громадою. Вони виграли ще один грант на 1 млн 400 тисяч. І зараз там створюється культурний простір “Городецький хаб”. Громада свою частину внесла, ми дуже багато тут проводили робіт своїми силами. Треба віддати належне керівництву громади, вони йшли на зустріч. Якби байдуже віднеслись до проєкту, то, можливо, б нічого не було.

Яке значення на вашу думку мають ось такі об’єкти для туристичної привабливості і для розбудови громади ?

Мошни мають дуже багато пам’яток, наша церква — це унікальна пам’ятка, наприклад. А якщо нам вдасться створити тут музей Городецького, а в світі немає музею Городецького окремого, а тут дві кімнати ми плануємо відвести під музей Городецького, то це буде така досить солідна перлинка на туристичній мапі Черкащини.

Скільки коштів потрібно, щоб відновити цю будівлю?

В “Україна Інкогніта” ще один грант написали, на два мільйони гривень. Сьогодні кошти наші, українські, мають йти на дрони. А от іноземні гранти — на культурні проєкти. Ось тут ми намагаємося, якомога більше залучення. Польське культурне товариство наше обласне теж долучиться до цього. Щоб створити музей такий непримітивний, треба залучити науковців.

Які артефакти будуть представлені в цьому музеї?

По-перше, розповісти про творчість Городецького. По-друге, в нас дуже багато фотографій будівель, які він будував. Не тільки в Мошнах, а взагалі в маєтку. Він будував і виноробний завод, і конюшні. Будував казарми, водоспад на річці Вільшанці. Всі ці матеріали, креслення, все це в нас є. І ми хочемо половину музею зробити чисто музейним, а половину, скажімо так, для культурного простору, де можна провести вечір романсу чи поезії.
https://dzvin.media/news/yedynyj-u-sviti-istoriya-derev%ca%bcyanogo-budynku-za-proyektom-gorodeczkogo-na-cherkashhyni/
4.11.2025