Офіс Президента декілька тижнів тому дізнався про те, що квартира співвласника «95 кварталу» Тимура Міндіча знаходилася під оперативним і законним
прослуховуванням НАБУ.
У цій квартирі збиралися люди з найближчого оточення президента України. У цій квартирі обговорювалися і політичні, і бізнесові питання.
Пан Міндіч - це великий бізнесмен, який займається і енергетикою, і багатьма іншими речами. І навіть торгівлею зброю на мільярди.
І коли в Офісі зрозуміли, що все це зафіксовано, почалася бліц атака на НАБУ.
Для того, щоб підтвердити це, достатньо відкрити текст прийнятого під тиском Банкової закону і прочитати одну новелу. Її мало хто помітив.
Згідно цього закону, підозру керівнику Офісу президента і його заступникам тепер може вносити лише Генеральний прокурор (якого він же і назначив).
Зрозуміло тепер, кого захищав цей закон?
Цим законом не ліквідовують НАБУ. Цим законом
Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру підпорядковують Генпрокурору. Таким чином,
Генпрокурор може сам визначати, хто з прокурорів розслідуватиме справу, матиме доступ до усіх проваджень. Із доданих супер повноважень
Генпрокурору - забирати первинне провадження і віддавати в будь-який інший правоохоронний орган.
Це вже було. На початку своєї діяльності директор
НАБУ пан Кривонос посприяв тому, щоби справа проти
заступника керівника Офісу О. Татарова з НАБУ була забрана і була передана на захоронення до СБУ, де її і
закрили.
Закон 12414 має на меті контролювати справи НАБУ з тим, щоб вони не вийшли на оточення президента.