Накопала цікавого. Єврокомісія несподівано зізналася виданню Le Monde, що півроку тому звільнила франко-українську перекладачку, бо запідозрила її в шпигунстві на користь росії.

Нішто не предвєщало. Пані «І» (як її називає Le Monde) народилася в сім’ї росіян, жила в Україні. Підтримує професійні стосунки з російськими чиновниками.

Про це попереджало українське посольство і пояснювало, що «І» не можна давати дозвіл бути присутньою на зустрічах президента України.

Але ж європейці, знаєте, сильно впевнені, що це війна путіна. Censel putin, not pushkin.

Глава цієї самої Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн разом з Джорджею Мелоні в грудні 2022-го прийшли в театр «Ла Скала» на прем’єру опери «Борис Годунов» із подругою путіна Нетребко в головній ролі.

Українське міністерство культури тоді просило не ставити цю виставу.
У театрі відповіли, що займають «чітку позицію проти путінської агресивної війни, а також проти всіх дій путінського режиму», але «це не може означати засудження всього російського народу і всієї російської культури».

А Урсула звернулася до групи з 30-ти українців, які стояли з протестом під «Ла Скала»:

«Ви такі хоробрі і дуже мені нравитеся. Але російську культуру не слід ототожнювати з путіним. Ми не повинні дозволити путіну знищити все це», - сказала вона. (Що "все це"?)

Так от, повертаємося до пані «І».
19 грудня 2024 року Урсула призначила її бути перекладачкою для Зеленського на дуже важливій для України зустрічі.

Зустріч відбувалася за зачиненими дверима, присутні були лише глави європейських держав.
Обговорювалося те, як Європа надасть Україні 30 млрд євро у 2025 році, які мали піти на закупівлю зброї та захист енергетичної інфраструктури.

Перекладачам, як це прийнято, суворо заборонено робити будь-які письмові нотатки на закритих зустрічах.

Але під час обговорень чеські перекладачі помітили, що ця пані «І», сидячи у сусідній кабіні, швидко записувала в блокнот, хто що каже.

Про це вони негайно повідомили служби безпеки, які увірвалися до кабіни та спіймали на гарячому перекладачку.

Вони вилучили всі її записи і змусили залишити приміщення.

Того ж дня бельгійська влада розпочала розслідування, її акредитацію відкликали, а їй заборонено вхід до приміщення Єврокомісії.

Le Monde взяло в «І» коментар. Вона заявила, що «дуже здивована, що до неї звернулися з таким незначним питанням». За її словами, це було просто непорозуміння. Вона відмовилася коментувати, чому незаконно вела запис на засідання Єврокомісії, лише заявила, що «все, що стосується моєї роботи перекладачем, засекречено».

Чому нас вчить ця історія?
Що кількість росіян, які ведуть в Європі підривну діяльність, очевидно вражаюча. Бо якщо вони так мало звертають уваги на тих, які не ховаються, то як вони збираються шукати тих, які ховаються?