Dmitry Bortsov

Давно не писав свої думки з дивану. Але тут вже щось не можу стриматись. Бо вал проблем стає таким, що важко його осягнути, треба трохи систематизувати. По перше це відсутність у нас тактичних дронів на заміну всіма любимих мавіків. Чому їх треба міняти? Та тому що дешевих трійок вже не буде, а чотвірка вартує значно дорожче. Втрачатися вони будуть так само, тому їх стане банально менше. Бо грошей на це точно більше не стане. Але це частина проблеми. Всі ж розуміють, що екіпажі потрібно відтягувати від ЛБЗ для забезпечення логістики. Бо халява 22-23 років, коли працювали з нуля та сірої зони закінчились. Нас чекає -5, -6, і далі від ЛБЗ. І от тут часу польоту мавіків вже дуже замало. Потрібний інший дрон, що літатиме довше, носитиме більше. Але з камерою не гірше та керований як мавік або краще. Чи є в нас концепція такого дрона та вимоги до нього? Ніт. Чи є в нас щось таке в серії? Ніт. Чи є щось таке в розробці? Ну таке. Системно ніхто цим не займається, все по армійскі геніально. Дрон з’явись раз-два. Немає в армії відділу розробки що мав би прогнозувати потреби, формувати технічні вимоги, працювати з виробниками, допомагати їм з початку розробки і до кінця. Так ми про-бали проблему тактичних дронів розвідників-бомберів, так про-бали проблему шахедів. По друге, ми відстали від противника в розвитку ФПВ. Далі нас чекають ФПВ дрони в прифронтових містах. Харків, Суми, Запоріжжя. Херсон та Константинівка як приклад. Нас чекають дрони, що полюють в містах. Спочатку керовані пілотами з ретрансляторами. Потім на автонаведенні. Всі компоненти цього в нас та супротивника вже є. Нові батареї та носії дозволять залітати на 40-50км на дронах 13-15 дюймів. Залітати літачками з гівна та палиць, але з БЧ в два три кілограми. Це може бути тотальний терор. Тотальний. Чи робимо ми щось аналогічне системним чином? Ніт. Чи хтось готується боротися з такими атаками? Навіть не смішно, відповідь очевидна. Ще раз, в нас є всі компоненти для впровадження таких тактик. Але основна проблема в тому, що розробники та виробники не мають чіткого завдання, який саме комплекс засобів потрібен. З якими характеристиками. Бо існюча система технічних вимог МО та процедура кодифікації не мають нічого спільного з реальними потребами війни. В нас не має концепції розвитку, в нас немає органу, який має змогу таку концепцію розробити. Тому ми і далі будем втрачати ініціативу в технологічній війні. І в нас немає жодного шансу на перемогу без тотальної зміни розуміння як саме вести організацію віськових дій нового типу.