Сергій Наєв більше не командувач тактичної групи «Вугледар». Чому? Така воля головкома Сирського та його Генштабу. Почитайте свіжий допис від генерал-лейтенанта — і переконаєтесь самі.

На ділянці фронту ТГр «Вугледар» — реально гаряче. Так, орки сто тисяч разів намагалися прорвати оборону і лізли ніби ті таргани. Так, у них було більше техніки й особового складу, ніж у наших військових. Але Сергію Наєву вдалося те, що вдається не кожному воєначальнику — втримати та стабілізувати лінію фронту. Так, його бійцям було важко. Але там, де не вистачає сили та засобів, можна скористатися хитрістю.

Наші «котики» 7 разів заганяли росіянців у пастку і зробили з їхньої техніки купу металобрухту. Росіянці намагалися взяти ініціативу у власні руки, але отримали дулю без маку. Попри всі пекельні умови, ЗСУ аж п’ять разів поліпшили своє тактичне положення

Ось досягнення ТГр «Вугледар» за час командування Наєва:
• ЗСУ вивели зі строю 19 608 окупантів. З них: 9.692 поїхали до мамок у чорних пакетах, а 9.916 – «трьохсоті».
• відправлено в току: 74 танки, 138 ББМ, 316 артсистем.
• Утилізовано 1296 одиниць автотехніки.

Сергій Наєв планував кожну успішну операцію, дотримуючись свого пріоритету №1. А це — життя та здоров’я військових. Як бачите, жодної «жуковщини». Жодних «м’ясних штурмів». Ось приклад ментальності генерала нової української армії.

Сергій Наєв дякує друзям-благодійникам, які регулярно передавали дрони, техніку та іншу корисну всячину. А я хочу подякувати Наєву за мою Дніпропетровщину. За те, що її адміністративні кордони – цілі. Орки хотіли прорватися, але в них ніц не вийшло.

Напрямок ТГр «Вугледар» — один із найгарячіших на Донеччині. Хто тепер його захищатиме? За словами Наєва, один із новостворених корпусів ЗСУ. Побачимо, як воно буде далі…

Занадто медійний став?