Кабмін лише уповноважений здійснювати управління цими ресурсами — видавати дозволи на видобуток, термін яких може закінчитись або дозвіл може бути достроково розірваний. 

У такому випадку Україна заплатить колишньому надрокористувачу компенсацію (можливо, навіть за рішенням суду), а Фонд отримає "чисте право" на надрокористування, яке він продасть новому власнику.

Усе, на що може розраховувати колишній власник, — це компенсація та матеріальне обладнання ГЗК (машини та інше устаткування).

Суто теоретично Фонд може стати найбільшим отримувачем природної ренти в країні.

Управлятись він буде як партнерство  на паритетних началах представниками України і США.

Але, враховуючи вплив американського посольства в Україні, це буде, скоріш за все, суто проамериканське правління.

Трьохтактна схема управління
Сама схема функціонування Фонду виглядає так: маємо своєрідну трьохтактну схему, за якою Фонд:

- Отримує активи у вигляді родовищ корисних копалин.

- Отримує ренту та інвестує її у формування стратегічної інфраструктури для вивезення цієї сировини: залізниці, порти тощо.
- Розподіляє прибутки між учасниками, отримані як у вигляді сировинної ренти за видачу дозволів на видобуток, так і у вигляді доходів від експлуатації інфраструктурних об’єктів.

Фактично Фонд концентрує в своїх руках весь ланцюг доданої вартості у системі надрокористування України: видачу дозволів, отримання ренти, розбудову сировинної та транспортної інфраструктури з вивезення сировини, отримання логістичних та транспортних доходів від її експорту.

Це як надавати фермеру в оренду землю для вирощування збіжжя і одночасно продавати йому послуги із зберігання врожаю на власному елеваторі та послуги з помолу зерна на власному млині — більша частина доданої вартості в цій моделі буде залишатися не у фермера, а в орендодавця й одночасно власника елеватора та млина.

При цьому прибутки Фонду не будуть оподатковуватися в Україні, а репатріація доходу в США (після 10 років функціонування) — не підпадатиме під дію валютного регулювання України.

Тобто заборонити цей вивіз капіталу з країни буде неможливо.

Скільки може заробляти Фонд

Скоріш за все, США не розраховують надати Україні значну фінансову та матеріально-технічну допомогу за каденції Трампа.

Цей кредитний потенціал обмежений доходами, які Фонд зможе отримати.

Скільки це може бути?

Припустимо, що Фонд буде отримувати сировинну ренту у розмірі $1 млрд протягом 10 років та реінвестувати ці кошти в інфраструктуру з дохідністю 10% річних.

Тоді за цей період Фонд отримає $10 млрд у вигляді прямих доходів та близько $6–7 млрд — за рахунок прибутку від інфраструктури (і це ще надто оптимістичні оцінки).

Звичайно, так буде, якщо під лавину кредитів з боку США у Фонд не почнуть передавати всі державні активи підряд, зокрема залізницю, порти, Енергоатом та Нафтогаз.

Але поки така перспектива, якщо вона і є, в тексті Угоди не проглядається.

Понятійний вимір

І на завершення варто звернути увагу на реальний характер таких документів.  

Це більше понятійна Угода, яка засвідчує геополітичну присутність США в Україні.

Це своєрідний аналог угоди із "хрещеним батьком" , поки він не потребує твоїх специфічних послуг, але хто зна…

Колись мешканці острова Пасхи підписали із капітаном прибульців з материка якусь угоду — точніше вони поставили під нею знаки свого вузелкового письма.  

Але потім виявилося, що місцеві вожді дали згоду на вивезення дорослого населення острова на збір гуано на перуанських островах.

Звісно, зараз ситуація інша і сам текст угоди за досить значні гонорари аналізували відомі юридичні компанії.

Але суть таких угод завжди одна: створення проектної компанії з управління місцевими активами.

Як колись це робила Ост-Індська компанія чи Південно-Родезійська компанія Сесіла Родса…

https://www.dsnews.ua/ukr/economics/ugoda-z-hreshchenim-batkom-02052025-521282

Кущ постарався.