США - ЄВРОПА. ВХІД ЧЕРЕЗ ВИХІД.
Панове, спочатку два анонси.
Перше. звіт по переговорах у Джидді буде або завтра вранці, або взагалі післязавтра - ввечері буде ще одна зустріч української та американської делегацій по підсумках переговорів американців з росіянами. На даний момент - важко. Про що говорити, якщо для розблокування судноплавства у Чорному морі росіяне вимагають "беззаперечної можливості огляду усіх вантажів які прямують в Україну", а у їх переліку об'єктів, які повинні мати "охоронну грамоту" і підпадати під дію подвійного мораторію на удари по енергетиці та цивільній інфраструктурі , входять усі об'єкти нафтогазової та електроенергетичних галузей. Військові, не військові - всі. Завтра чи післязавтра розповім про все докладно.
Друге. Повинна бути інформація про можливе постачання Україні зброї з США в обмін на підписання "Угоди про копалини". Це може бути вже цієї ночі.
Ну а тепер про сум з відтінком надії. Це більше особисте, проте чогось хочеться про це написати.
Знаєте, дуже неприємно помилятися у своїх прогнозах, а тим більше мати розбиті вщент надії... Я прекрасно пам'ятаю першу каденцію Трампа. Пам'ятаю абсолютну залученість США у всі внутрішньополітичні процеси України. За впровадження антикорупційної реформи йшла справжня баталія - США спільно з ЄС "давили", Україні погрожували взагалі не давати Безвіз та перекривали фінансування від США та МВФ бо наша тодішня влада не бажала ані створення САП, ані, тим більше, ВАКС. Місія Волкера працювала як годинник і, не зважаючи ні на що, Трамп та особливо його оточення не випускали Україну з зони впливу США та вимагали реформ від нашої влади. Я сподівався на такий же підхід нової адміністрації Трампа натомість...
Натомість ми отримали позицію - "Та хоч втопіться ви у Дніпрі всім населенням, та байдуже нам на всі ваші реформи - хоч Сомалі у себе побудуйте, головне - виконуйте наші вимоги та повертайте вкладені у вас гроші". Чудовий план реформації України який представила група пані Пріцкер вже давно втоплений у клозетах Білого Дома, а папір на якому він був надрукований використовується у якості піпіфаксу - ним просто підтираються урядовці США усіх рівнів, вистачило підтирочного матеріалу і на Президента США. І я, якщо чесно, взагалі не бачу можливості повернення США до колишньої своєї політики стосовно України - за час каденції Трампа прірва розростеться до неможливості зближення берегів. Наші структури спочатку "порізали" на третину, потім з них пішли усі, хто не був згоден з новою політикою Вашингтону, а станом на зараз від нас вимагають наймати на роботу замість тих, хто звільнився, не ідейних прихильників союзу США та України на благо двох Держав, а технічний персонал який буде виконувати "заміри температури" в українському суспільстві та взагалі не буде приймати участь у формуванні стратегії США щодо роботи з ним. Та й взагалі - майже ніяка робота, по меншій мірі станом на зараз, взагалі не планується.
Натомість ми маємо "невизначеність з натяком на надію" - за останні два тижні ми мали три зустрічі з поважними євробюрократами яких саме американці запросили до "керування на паях" нашими структурами. Ідея американців проста як самокат - "Ви, європейці, повністю фінансуєте роботу "фондів" та можете на свій розсуд відновити колишній об'єм робіт які вони виконували, натомість ми зберігаємо над ними частковий контроль і вони будуть повинні виконувати наші завдання".
Чи задовольняє така позиція ТЕОРЕТИЧНО МОЖЛИВИХ наших роботодавців? Складно сказати. Але станом на зараз, як то кажуть, "Є сигнали з того берега" що евробюрократи погодяться. Якщо складеться, то буде Ваш покірний слуга мати двох господ як Труфальдіно. Сліпий сказав - "побачимо". Хотілося б. Бо інформація з Європи та залученість її у процес максимального тиску на нашу владу заради впровадження реформ це питання нашого майбутнього та й взагалі нашого виживання як суверенної Держави. Взагалі - маємо надію на краще. І дай Боже щоби ці надії здійснилися. Звучить як тост.)))