Якось аж трохи соромно за себе. Це я про відчуття , назовемо-зловтіхи. Зараз, ото як кажуть, в режимі 24\7 спілкуєшся з усім світом і пригадуєш розмови 10ти-20ти річної давнини з деякими зі своїх старих френдів, які, в ті часи зверхньо розказували про тупих хахлів,алігархат, 73% і як воно ото благосно на Заході( або в Білорусі чи ,осіняє себе знаменням,в Мордорі). А всі зауваження про вщент корумповану кліку Шрьодер-Мєркель, де всім рулять Мердокі, Джуліані та інші близнюки Дональда та Ілонушкі,( якій прийшов не на порожнє місце, а просто зайняв нішу в давно вибудуваній системі). Але олігарх- президент Петро- докір Україні. А неадекват-олігарх Трампушка- продукт демократії. Олігарх Фірташ - злочинець, а міліардні обороти Монафорта якогось- бізнес-лоббізм.
Бля, і вони тепер мені розказують, що на фоні пацієнтів Фрейда та Кащенка, команд Трампушняка та Путлєра, найнеочікуваніші виверти українського політикуму, виглядають еталоном нормальності. :)