БАНДЕРІВЕЦЬ НА СЛУЖБІ ДЯДЕЧКА СЕМА:
П'ЯТЬ НОЖІВ У СПИНУ ВИБОРІВ.
Думка автора не співпадає з думкою власних роботодавців та союзників України.
1. Україна досі не має жодної не те що класичної - хоча б частково неокласичної партії "західного" зразка. У наявності, як у парламенті, так і поза ним, у топ-варіанті виключно лідерські проекти які щасливо сконають якщо лідера "кондратій поцілує". Не існує жодної партії з існуючою та працюючою внутрішньопартійною демократією - будь яке призначення на будь яку посаду здійснює або виключно лідер як у випадку з "ЄС" та "Батьківщиною", або "Політбюро ЦК КПРС" - як у випадку зі "Слугами" та ОПЗЖ коли вони затверджують підготовлені та запропоновані лідерами та "потужними менеджерами" кандидатури.
2. В Україні не існує взагалі таке поняття як "політична еліта" у класичному західному розумінні - ми маємо "еліту" яка сама себе призначила елітою, або була призначена такою грошима наших олігархів. І оця самопризначена еліта робить усе можливе щоби в Україні не дай Боже не з'явилася нова, західного зразку. Поява ж цієї нової, не призначеної вищезгаданими, проте .умовно "народної", з завоюванням електоральних симпатій на чесних праймеріз, а не у партійних кабінетах чи офісах олігархів, потребує часу і грошей і терміну у рік точно не вистачить для її хоча б чорнового оформлення.
3. Будь які вибори є фактором розколу суспільства. В умовах фрагментування прихильників "партій" на "поміркованих" та "фанатичних" перші фактично знищені як клас - будь який наш проект "електорально забезпечують" фанатики або прикормлені "лідери суспільних думок". Жоден наш партійний проект з числа як парламентських, так і позапарламентських а також "нових лідерських", не здатен запропонувати українцям "Програму - позитив", тобто "Програму стратегічного розвитку України", натомість усі українські "сорти лайна" заточені майже виключно на закиданні тим, з чого вони власне зроблені, своїх конкурентів. Навіть на нинішньому, підготовчому рівні передвиборчих перегонів, за летючим у різні боки партійним лайном вже неба не видно, а з повноцінним стартом передвиборчої кампанії вали лайна, які конкуренти за корито націлять на виборця, можуть стати для останнього фатальними - українці будуть повністю дезорієнтовані, а фанатичні секти мертвою хваткою вчепляться у горлянки своїх візіві. І цією "війною сортів лайна" обов'язково скористається путін який виставить "об'єднавчий" партійний проект з гаслом "Яка різниця" та програмою примирення у стилі "за все гарне проти усього поганого" за який потопаючі українці вчепляться як за останню надію.
4. Не створені партії які здатні задовольнити потреби більшої частини загальноукраїнського електорату. Абсолютна більшість українців, від 52 до 54х відсотків від загальної кількості виборців, не бачить в Україні жодної політичної сили яка б задовольняла їх вимоги. Створення партій які б задовольняли їх "потреби" знову ж потребують час та гроші, і у ближній перспективі, тобто з прицілом на попадання у Раду вже на майбутніх виборах, теоретично можливо розкрутити лише одну таку партію, та й те в дуже урізаному форматі - неможливо за три місяці передвиборчої створити добре працюючі регіональні партійні осередки, провести регіональні та загальноукраїнські праймеріз та висунути на вибори реально обраних українцями кандидатів.
5. В умовах відсутності партійної альтернативи українці будуть вимушені голосувати на виборах не за принципом "За кращу партію", а за принципом "Краще лайно з існуючих". Майбутню Раду знову поділять між собою політичні банкрути та авантюристи - призначенці путіна та олігархів. Україна не виграє від цих виборів нічого від слова "взагалі". Більше - різношерстний "право-ліво-популістський" "Зброд" буде ще гіршим за наявний "монозброд" - він не здатен буде оперативно та швидко приймати необхідні для реформування України закони через безкінечні "узгодження" з попутнім поділом фінансових потоків по партійних карманах, і буде всіляко чинити опір примусу який будуть застосовувати союзники..
Резюме.
Я за те, щоби відкласти проведення виборів на рік після досягнення перемир'я. Я проти позиції союзників - "Проведення виборів якнайшвидше заради легітимності української влади". Після досягнення перемир'я реально впровадити в Україні не "м'яке", а "помірне жорстке" "зовнішнє управління" з максимально сильним застосуванням важелів фінансово-військово-політичного тиску на наше керівництво заради прийняття необхідних для реформування України рішень. А у цей час запустити процеси зміни політичної еліти України та створення нових політичних партій, як суто правого, так і правого та лівого центру. Інакше ми отримаємо в Україні владу політичних банкрутів та загальмуємо процес зміни політичних еліт в Україні ще на чотири роки. І на чотири роки ми загальмуємо процес переходу влади в Україні від системи " помірного жорсткого зовнішнього управління" до власне відносно самодостатнього Українського.
Як казав ще Віце-Президент Байден під час візиту до Києва у грудні 2015, "Ми (США) з нетерпінням чекаємо часу коли ви (українці) зможете навчитися самі управляти власною країною". Пройшло дев'ять років, йде десятий. Ми як і раніше сидимо на останній парті першого класу управлінської "Школи Незалежності". Може вже таки пора нам перейти хоча б у другий клас? Питання риторичне.