​80% населення Грузії — за вступ до ЄС; проте 54,2% — за проросійську «мрію». Поясню, чому

На грузинському кейсі кремль демонструє силу технологічної інженерії. Ще 16 років тому, 2008-го РФ відстоювала свої танками, які дійшли мало не до Тбілісі. Та після політичного банкрутства Саакашвілі московія змінила агресивний інструментарій на «мирний», пропагандистський. 

🫵🏼 Аналітика останніх парламентських виборів в Грузії — це, по суті, демонстрація можливостей російських технологій: спершу 2012-го в цій країні змінили правлячу партію, на виборах перемогла  прокремлівська сила на чолі із найбагатшим бізнесменом країни Бідзіною Іванішвілі, який до того тусив у рашці. У 2024-му грузинам змінили свідомість.
 
👉🏼 Іванішвілі вміло спекулює на консервативних настроях суспільства, напарюючи «інформаційний пакет», обкатаний путіним на росії: починаючи від тотального захисту від «популяризації ЛГБТ», завершуючи боротьбою з "ворогами народу" в особі т.зв. іноагентів.

👉🏼 Не обійшлося без прямого впливу кремля. Міжнародні розслідувачі хакнули листування між співробітниками СЗР РФ, з якого і стало відомо, що російські розвідслужби не вірили в «органічну перемогу» «Грузинської мрії» й запропонували підготувати «радикальні заходи», щоб уникнути «нової Вірменії». Схоже, що йшлося про фальсифікацію виборів із наступним - за потреби - жорстоким придушенням протестів за білоруським сценарієм 2020 року.

👉🏼 В ході виборів ГМ вела окрему кампанію із залякування «можливою війною». Країна вже пережила війну з РФ, втратила частину територій і тому страшилки виявились дуже ефективними. «Якщо не ми, то буде війна», — ось одне з гасел ГМ, яка відверто закликає брататися з окупантом. Іванішвілі навіть у день голосування переконував виборців, що зовнішні сили (оті агенти) хочуть «залучити Грузію до війни».

👉🏼 До 2024-го проросійська ГМ уже тричі отримувала першість на парламентських виборах, але до останнього вимахувала перед носом виборця перспективою майбутнього вступу до ЄС. Та 2024-го саме «Грузинська мрія» спровокувала найглибшу кризу у відносинах Грузії та Заходу за останні 20 років, ухваливши закон про іноагентів. Тепер євроінтеграція країни припинена, а США – стратегічний партнер Тбілісі – розпочали перегляд двосторонніх відносин.

👉🏼 За чутками, кремль готує для Тбілісі заспокійливі смаколики: йдеться про повернення до складу Грузії двох колишніх регіонів — Південної Осетії та Абхазії, що зараз знаходяться під фактичним російським військовим контролем. Іванішвілі оголосить про «відновлення територіальної цілісності Грузії». Це такий собі нерівноцінний курс обміну: дві області в обмін на повний контроль над усією країною з її логістичними ланцюжками, найважливіший з них — сухопутний коридор — через Грузію та Вірменію — в Іран.
 
🫵🏼  Опозиція мала шанс обіграти ГМ, виступивши єдиним фронтом, але політики не змогли  домовитися через власні політичні амбіції. На вибори пішли чотири різні опозиційні сили, й не змогли виграти у «мрії», тепер намагатимуться не програти. 

👉🏼 ГМ набрала 89 голосів зі 150-ти, а для початку роботи парламенту має бути не менше 100 депутатів. Опозиційні партії намагаються обʼєднатися, відмовившись від роботи у представницькому органі, таким чином заблокувавши парламент. Але чи проявлять політики єдність напередодні «політичного розстрілу», — покаже час. Це з одного боку.

👉🏼  З іншого, ГМ, яка за підтримки СЗР РФ уже давно готувалася до білоруського сценарію, навряд чи зупиниться перед «конституційними формальностями» і просто захопить владу. Тим паче, що населення настільки залякане українським кейсом війни, що, здається, призабуло про свою національну гордість, революцію троянд та хвацькі часи демократизації країни.

🫵🏼 Грузинський кейс варто знати кожному українському виборцю, аби орієнтуватися, наскільки небезпечна політична русофілія. Минулого вже не виправити, але небезпечному майбутньому — можна запобігти.