БАНДЕРІВЕЦЬ НА СЛУЖБІ ДЯДЕЧКА СЕМА:
РЕАЛЬНА УКРАЇНА. КРИЗА ТА ВИХІД З НЕЇ. КОНСТАТАЦІЯ.

Спочатку характеристика профільним відділом Держдепу української влади, бо проблеми війська багато у чому пов'язані саме з її діями чи бездіяльністю. Дуже стисло.

1. Корумпованість зверху донизу. Намагання побудувати систему централізованої корупції з жорстким вертикальним підпорядкуванням.
2. Популізм. Надання народу України все нових та нових нездійснених апріорі обіцянок при переважному небажанні взагалі їх виконувати.
3. Повна відсутність бачення стратегічного Плану розвитку України, рефлекторні дії на конкретні вхідні. Влада не формує повістку денну з огляду на стратегічний План - вона йде за обставинами з-за чого процес прийняття необхідних рішень виявляється постійно запізнілим у порівнянні з аналогічним російським.
4. Зупинка кар'єрного ліфту, цементування влади. Опора Президента виключно на своє близьке оточення призвело до повного закупорювання каналів для постачання у владу "свіжої крові" - замість оновлення вона сама займається виключно горизонтальними перестановками обмеженого, та такого що не оновлюється, кадрового составу.
5. Абсолютний непрофесіоналізм влади на всіх рівнях.
5. Відсутність у влади бажання будувати систему кадрової підготовки держслужбовців усіх рівнів як таку та стратегічного її бачення
6. Ірраціональність Президента. Його вперте - "Хочу"! на першому місці всупереч - "Можу" та - "Можливе". Як результат - постійні провали ініціатив України у зовнішній політиці - Президент в принципі не бажає зважати на об'єктивні обставини.
7. Правовий нігілізм, позазаконне "Призупинення дії Конституції", відсутність професійної експертизи у законотворчості. Професійні закони приймаються виключно як кальки з законів які наближають нас до ЄС, інші грішать юридичними нонсенсами та входять у протиріччя з раніш прийнятими. Постійне закладання правових мін які неминуче вибухнуть у майбутньому в українських та міжнародних судах.
8. Патологічне небажання приймати непопулярні, але вкрай необхідні для самого існування України рішення. Рейтинги - все. Інше - вторинне.
9. Дипломатична імпотенція у сфері традиційної дипломатії, узурпація цього напрямку у сфері взаємодії з основними союзниками ОПУ і особисто її очільником який по факту не здобув жодного прийнятного для України результату по підсумках переговорів які він проводив. Від здобуття "Гарантій Безпеки" для України. до переговорів про вбудову України у трансатлантичну модель глобальної Безпеки.
10. Кадрові призначення не за ознаками професіоналізму, а за ознаками особистої відданості, відсутності владних амбіцій та за рівнем бажання, не можливості та вміння, щось зробити.

Тепер про проблеми війська.
1. Кастовість практично без можливості переходу з середньої до вищої військової касти. Перекриття генеральською кастою усіх можливих каналів для притоку до своєї системи нової крові.
2. Опора виключно на радянську військову доктрину, небажання генералітету проводити НАТОвські реформи у війську.
3. Вкрай низький рівень взаємодії між підрозділами від бригадного до найнижчого рівня.
4. Вкрай низький рівень дисципліни серед особового складу. безкарність за важкі військові злочини як то самовільний відхід з позицій без наказу на ділянках які можливо було обороняти без ризику повного знищення.
5. Надвисокий рівень зрадників серед мобілізованих, погана перевірка особового складу і, як наслідок, постійно зростаючий рівень втрат зокрема західної техніки від ударів росіян по наводці.
6. Вкрай низький рівень оперативного планування на рівні ГШ на напрямках, де не були задіяні західні радники.
7. Призов у військо не за якісними, а за кількісними показниками. Третина війська - баласт, від двох третин лише третина може бути задіяна у бойових діях.
8. Вкрай низький рівень підготовки особового складу на всіх рівнях, практична відсутність на третьому році війни системи підготовки та кадрового її забезпечення.
9. Корупція на всіх рівнях, хабарництво за призначення на посади. не направлення у ЗБД тощо.
10. Вкрай важка ситуація з забезпеченням війська необхідним, від продовольства до зброї, внаслідок

непрофесіоналізму, або іноді фактичного саботажу при виконання особистих обов'язків посадовцями МО та особисто міністром.

Далі буде. Закінчення. Що робиться та що планується зробити для зміни наявного стану речей в першу чергу нашими союзниками, у другу чергу владою та військовим керівництвом.