НОВИНА, ІДЕАЛ ТА АНОНС.

Після невдалого в цілому туру переговорів між Ермаком та Салліваном на якому українська сторона намагалася узгодити з американською пункти "Плану Перемоги" від Зеленського, Президент направив у США делегацію на чолі з головою ОПУ і дорученням таки узгодити усі пункти з американцями до 10го жовтня з тим, щоби вийти на підписання певних документів та підсумкового комюніке Україною та союзниками на чолі з США.

Тепер від себе. Зараз у Києві знаходиться невелика делегація посадовців з Східно-Європейського відділу Держдепу США. Після зустрічі з головою ОПУ голова делегації висловив песимізм щодо остаточного узгодження усіх пунктів "Плану Перемоги" і висловив незадоволення "багато в чому ультимативною та непрофесійною позицією українського керівництва" у переговорах що зараз йдуть. Це все, що можу дати на люди. Нас поінформували у загальних рисах про проблеми і я мушу визнати правоту американської сторони - перетворити у життя вимоги нашого керівництва неможливо у принципі. Тримаємо кулаки, ще є час, можливо у США наше керівництво буде більш договіроспроможним.

Тепер відповідь на питання яке мене вже переслідує, питання яке мені задають як далекі від військових справ жінки, так і професійні військові - "Хто винен у тому пи...цю який ми зараз маємо на фронті"? Вибачте, але винних я призначати не уповноважений. Але давайте просто пройдемося по фактах - як було, і як повинно було бути.

Після провалу Контрнаступу у 2023му році військове керівництво України у вересні вимагало від Президента мобілізації 500 000 особового складу. Союзники вимагали мобілізації 380 тисяч станом на вересень. "Нащо, для них зброї не було"? Зброї не було для спорядження нових бригад, але вона була для підготовки, повноцінного навчання мобілізованих з тим, щоби коли зброя надійде у України, у ЗСУ була підготовлений навчений по повній програмі резерв.
Президент Зеленський у вересні заявив, потім тричі повторював до НР твердження про те, що "Мені не надали вичерпні аргументи щоби переконати у необхідності мобілізувати півмільйона бійців". У той же час Президент у вересні пообіцяв звільнення "Трьох великих міст у найближчі тижні" (Токмак, Бахмут та Мелітополь) у той час коли просування ЗСУ майже зупинилося і чорні від втоми штурмовики з ніг падали без ротації та повноцінного поповнення. Мобілізацію відклали аж на 9 місяців у той час як рф її не припиняли з часів нашого Контрнаступу і тільки її нарощували. Президент після призначення Головкомом Генерала Сирського заявив, що масова мобілізація не потрібна взагалі і у ЗСУ є резерви для проведення ротація та поповнення особового складу. Все вилилося у наявну проблему - на весну у рф були підготовлені резерви для впровадження плану "Повзучого наступу", Україна ж зустріла його зі "зточеними" бригадами, дефіцитом зброї у зв'язку з внутрішньополітичними проблемами США та дефіцитом підготовлених резервів.

Це основна причина поточного стану справ на фронті, є ще багато системних які роблять наше становище не критичним, але дуже важким. Я писав про звіт американських радників при ГШ ЗСУ на адресу очільника ОКНШ і їх пропозиції щодо реформування нашого війська, ну трошки нас підкормили обмеженою інформацією. Зараз начальство привезло більш розширену версію з констатацією процесів які відбуваються у нашому війську та шляхи для поліпшення ситуації (окрім впровадження масштабних проектів підготовки особового складу ЗСУ про які я вже писав). Мене примушують дати це людям, я цього робити не хочу категорично. Бо буде знову ний та срач. Я розумію, що буду вимушений все скомпонувати та дати людям. Можливо завтра після від'їзду делегації я спробую "розписати" та узагальнити надане, але попереджаю - інформація буде не для срачу та прокльонів на адресу влади, більшою частиною обгрунтованих, а для розуміння - де ми зараз, що ми зараз, і що робити далі щоби з честю вийти з нашої Великої Визвольної війни якщо не з Перемогою у українському розумінні, але у розумінні наших союзників. До зустрічі завтра. Хоча може Боженька дасть милість та я до кінця війни у летаргію впаду? Хоч би мене почув...