БАНДЕРІВЕЦЬ НА СЛУЖБІ ДЯДЕЧКА СЕМА:
ЗСУ. "І ЧУЖОМУ НАВЧАЙТЕСЬ. І СВОГО НЕ ЦУРАЙТЕСЬ"

Перш за все низький уклін усім тим, хто в такий важкий час долучився до збору для наших захисників. Вдруге за час війни у мене очі на мокрому місці вчора були - мене вдруге мордякою у мою зневіру у українців ткнули. Люди, ви кращі! За мене - точно. Низький уклін усім, хто долучився і подяка на колінах. Дуже постараюся до кінця війни вас більше не турбувати, але якщо знову дівчата заплачуть, то можу й не витримати... Але я постараюся!

Ну а якщо вже виліз на люди, то напишу про наше багатостраждальне військо... Група офіцерів - радників з ОКНШ США яка з весни працює у нашому ГШ надіслала піврічний звіт по роботі своєму "начальству" та запропонувала шляхи виправлення ситуації яка зараз склалася у ЗСУ. Нас дуже обмежено ознайомили з тезами, я спробую надане узагальнити та дати простою мовою пропозиції американських штабистів.

Першою проблемою американці вважають низький рівень підготовки особового складу, в першу чергу командного, а також відповідний рівень оперативного керування загалом . Причому на всіх рівнях, від вищого до нижчого. Американці вважають за потрібне вироблення Стратегії заміни наявного вищого командного составу ЗСУ, як штабного, так і оперативного. Вони вважають що саме вище наше військове керівництво вперто дотримується радянської військової доктрини в усіх галузях, саме воно забезпечило відсутність "командного ліфту" коли б командири які проявили себе у цій війні могли б робити кар'єру та підвищуватися у посадах.

Американці вважають за необхідне масове направлення на навчання до академій у США, Британії та Франції кращих українських командирів усіх рівнів і пропонують зі свого боку резервувати кожен рік місця у Вест - Пойнті для навчання вищого командного составу ЗСУ. Від себе - це питання вже повинно бути обговорене на ближньому Раммштайні на вищому рівні. Але штабисти США не вважають можливим повне здійснення подібної Стратегії під час бойових дій - неможливо масово зняти кращих командирів з фронту та відправити їх за кордон на навчання. На даний момент пропонують відсилати не більше трьох відсотків відсотків тих, кого вони рекомендують відправити на навчання. а повною мірою це здійснити вже після перемир'я.

Американці пропонують створити власні центри відбору на подібне навчання і будуть пропонувати створити подібні провідним країнам-союзникам. Військові вважають що масштабні оствітньо-навчальні реформи з поступовою заміною вищого командного складу ЗСУ вже за 5 років зроблять наше військо повністю адаптованим до вимог НАТО.

Американці вважають вкрай важливим досвід українських командирів який ті здобули під час війни і пропонують створити систему обміну досвідом між військовими двох країн. Вони пропонують створити як постійні інституції по обміну досвідом, так і створити систему регулярних конференцій де б військові могли обговорювати перспективи майбутнього ведення бойових дій.

Американці вважають згубною та недалекоглядною практикою пришвидшену підготовку особового складу для ЗСУ в Україні. На їх думку, навчання звичайного піхотинця не може тривати менше 6 місяців, а профільних спеціалістів виключно на термін повної програми навчання. У своїх висновках вони наголошують що наявна практика пришвидшеного навчання на всіх рівнях призводить до невиправданих втрат і ці втрати можуть згодом взагалі знекровити мобілізаційний резерв України.

Особлива тема - підготовка українських ВПС, бо по НАТОвський доктрині саме вони, наряду з "Ракетними військами", є основним бойовим елементом у війні. Штабисти вважають за необхідне створення суто українського навчального центру який, разом з центрами підготовки у європейських країнах та США, буде готувати кожен рік не менше 90 льотчиків та обслуговуючий персонал для мінімум 50ти літаків. І це мова лише про американські літаки. Американці вважають що при виконанні плану який вони пропонують українські ВПС зможуть на рівних конкурувати з ВКС рф вже за два з половиною - три роки.

А взагалі, дуже повчально та корисно було почитати ті "відкриті" американські пропозиції - янкі думають про наше
майбутнє набагато більше ніж про нього думаємо ми самі... І все ж я маю надію на те, що американські пропозиції наші керівники не спустять у унітаз і за п'ять років у нас буде одна з кращих та найбільш оснащених армій світу. Дай Боже!