Начитались

Битва за Арктику

Архіпелаг Шпіцберген (або Свальбард) став критично важливим плацдармом для проєктування сили в одному з найбільш чутливих регіонів світу. Ця територія стає лінією протистояння у спробах Росії та Китаю домінувати над торговельними шляхами Арктики та розширити свою військову присутність в регіоні.

Шпіцберген формально є частиною Норвегії. Але договір 1920 року дозволив країнам підписантам, в тому числі Росії, експлуатувати ресурси та проводити дослідження. В останні роки Москва і Пекін використовують таку можливість для посилення своїх позицій.

Архіпелаг містить до 20% нерозвіданих світових запасів нафти і природного газу, а також інші корисні копалини. Лід тане, тому Росія і Китай хочуть використовувати коротший Північний морський шлях для транспортування товарів через Арктику. Загалом в Арктиці росіяни відновили десятки радянських військових баз. Китай у 2018 році оголосив себе «приарктичною» країною. США намагаються протистояти, але брак криголамів обмежує їхню здатність діяти в регіоні.

У разі конфлікту Північний флот РФ може спробувати заблокувати Ведмежу протоку між материковою Норвегією та Шпіцбергеном, щоб запобігти заходу американських кораблів із Заходу. Росія пропрацьовує такі сценарії під час своїх навчань. Норвегія теж посилюється — інвестує у нові підводні човни, розвідувальні дрони та нові космічні можливості для моніторингу Арктики.

На Шпіцбергені Росія вдається до саботажу, провокацій, наприклад, встановила гігантський православний хрест та підняла радянські прапори у Пірамідені та Баренцбурзі (російські поселення на острові).

Китайці тим часом мають дослідницьку станцію у північному селищі Ню-Олесунні, де вони вірогідно проводять військові застосування досліджень, які там здійснюються. У липні Норвегія заблокувала план продажу ділянки землі вартістю $300 млн через побоювання. що її може купити Китай. Москва і Пекін поглибили свої арктичні зв’язки.

@OstanniyCapitalist