Павлюченко походу начитався Чаплиги.
БАНДЕРІВЕЦЬ НА СЛУЖБІ ДЯДЕЧКА СЕМА:
ПОДІЇ ТА МОТИВИ.
1. Закінчивсі візит Саллівана до Китаю який повинен був підготувати можливий візит Байдена до Пекіну. Нас цікавить - про що домовилися американці та китайці стосовно України. Відповідь невтішна - майже ні до чого. Китай бачить "врегулювання української кризи" у негайному припиненню бойових дій і початку серії переговорів щодо можливого "відновлення прав російськомовного населення України, щодо її гарантованого юридично великими державами нейтралітету, щодо скорочення та фіксації чисельності ЗСУ на кількості + номенклатурі озброєнь. Китай готовий гарантувати демілітаризований статут територій яки підлягають обміну між росією та Україною. Мова про повне відновлення нашої територіальної цілісності наразі не йде - "Це питання майбутніх переговорів". Китай просить США "стати на шлях скорочення військової підтримки України та примусити її до прямих переговорів з москвою.
США відмовляються вести мову про скорочення підтримки України, натомість готові до "зваженого підходу" у питанні надання дозволів на удари американською зброєю по території росії. США виступають за виведення російських військ з території Херсонської та Запорізької областей як передумову для початку переговорів. Загалом, "казали-балакали"...
2. Відбулися консультації між США та росією на прохання російської сторони. США відмовилися спричиняти тиск на Україну з тим, щоби остання відмовилася від ударів у відповідь на останні масовані обстріли, але готові сприяти переговорам про мораторій на удари по об'єктах енергетики двох країн.
Російська сторона просить не допустити подальшої ескалації у вигляді ударів далекобійними ракетами JASSM та ATACMS по російській території і пропонують натомість сприяти деескалації на Близькому Сході. Якщо простою мовою, то москва шантажує Байдена погрожуючи зірвати можливу угоду яка б закінчила гарячу фазу війни між Ізраїлем та ХАМАСом та допомогти Ірану та його проксі у протистоянні з Ізраїлем. Зважаючи на те, наскільки важливе досягнення угоди між Ізраїлем та ХАМАСом для США у мене погані передчуття. Як би не повторилася ситуація вересня 22го коли до України завезли перші ATACMS, а потім "сто разів" відкладали рішення по їх застосуванню аж до минулої зими. Якщо буде відізвано дозвіл на використання JASSM на повний радіус дії, тобто, логічно, що по території росії, то це буде означати що до чогось США та рф домовилися. Дай Боже щоби мої передчуття мене підвели.
3. Українська делегація у США провела перші переговори з серії лобістських. Ціль - отримання згоди на удари далекобійною зброєю в глибину російської території. Умеров, Ермак та генерали презентували можливі цілі у зоні ураження ATACMS та JASSM та переконували американців зняти обмеження на удари цією зброєю по узгодженим цілям. Навряд чи переконали. Аргумент "З аеродромів у зоні доступу американських ракет працює авіація яка скидує КАБи на наші міста", не спрацював - Остін зауважив у відповідь, що рф вже перебазувала з таких аеродромів майже всю авіацію. Очільник Пентагону пообіцяв передати пропозиції України Президенту, але зауважив, що у "світлі нинішніх реалій" зняти обмеження буде важко. Умеров як альтернативу дозволу пропонує збільшення втричі фінансування української "Ракетної програми". Ця пропозиція підтримана і Остіним і усіма членами американської делегації. Плануються зустрічи Ермака з Салліваном та, можливо, з Блінкеном.
А взагалі... Зважаючи на дії Байдена у останні три місяці я дійшов, на основі наданої нам інформації, до невтішного висновку - людський фактор, на жаль, має дуже великий вплив на рішення які приймає Президент США. Україна - його улюблене "дитинча". Він при Обамі одноосібно опікувався усім, що було прв'язано з нашою Державою, він особисто обирав з трійці Кличко - Порошенко - Яценюк кандидатуру, яку підтримає США на виборах, він був першим "штовхачем" який лобіював прозахідні реформи в Україні. Я прекрасно пам'ятаю, як Байден образився на Порошенка за його "Гру на Трампа" у 2018 - 2019му роках.
Він цю образу за особисту зраду Петра Олексійовича, як він її вочевидь оцінив, проніс до сих пір - повний бойкот зі сторони американського істеблішменту Порошенка продовжувався майже три роки, і його до сих пір остаточно не скасовано його адміністрацією та особисто Президентом. І я зі слів нашого куратора знаю, як Байден образився на Зеленського коли той фактично відкинув контакти з діючим Президентом на другий план і почав судомно налагоджувати контакти з Трампом - навіть не з Гарріс, коли побачив слабкість позиції старого Джо. Ще до прийняття рішення вийти з президентських перегонів Байден переклав свої обов'язки по Україні на Блінкена та Еллен, потім не став наполягати на проханні залишитися пані Пріцкер, а після її заільнення призначив на її місце "по сумісництву" посадовця який чисто формально "курує" Україну. Ні, Байден нас не "зливає" та не збирається це робити, так, остаточні рішення по допомозі нам приймає саме він, але... Але втома від нашого "невдячного та зрадливого" керівництва дається взнаки - Україна зараз немає такої "дружньої опіки" зі сторони уряду США яку мала ще рік тому і тому на проривні рішення чекати не варто - надії мало.
Погано ще те, що Байден - політик старої демократичної школи часів Картера для якого принцип "прорахувати усі можливі наслідки і лише потім приймати зважене рішення" є головним, як є головним кредо - "Як би чого не вийшло". Він ніколи не піде на "неоправданий ризик". І команду собі він підібрав відповідну. Проти ударів вглиб території рф американською далекобійною зброєю очільник Пентагону Остін. Проти "нацбезпечний" Салліван який має великий вплив на Байдена. Нейтральний у цьому питанні Держсекретар Блінкен, підтримують удари голова ОКНШ Браун та більшість американського генералітету, зокрема Каволлі, але не вони приймають рішення...
І тому треба бути реалістами та чекати на час, коли наші ракети полетять по усій європейський частині рф. Інше - надії які мають малі шанси на здійснення.
Гарних усім вихідних. Не втрачайте надію - стратегічно "далекобійну війну" Україна все ж виграла - за допомогою США ми стаємо світовою ракетною державою.