Данильченко
Це писалося до вихода з чату останнього парому з порта Кавказ та повторного ураження НПЗ, котрий ремонтували 3 місяці.

Мета атаки БПЛА— 12-й причал (там базуються катери берегової охорони ФСБ і 69 загону берегової оборони), штаб Донузлавського з'єднання, казарми в районі 5 містечка, електропідстанція, ємності з паливом.

Ціллю знову став 8-метровий катер біля причалу й самі причали — це вже третя атака проти російських легких сил, які мають захищати рейд і полювати на наші «магури» в морі.

У кожній знищували як мінімум катер.

А вночі 21 червня в результаті спроби перехопити наші безпілотники під Анапою дружнім вогнем збили гелікоптер морської авіації Ка-29: загинули четверо росіян (екіпаж і два стрільці — їх навчали вести вогонь по дронах).

Пожежа в районі капонірів, де розташовувалась техніка та склади 943 центру мобілізаційного розгортання.

Ймовірно, там розгортали нові підрозділи, проводили злагодження й навчальний процес чи ремонт — добрий вибір цілі.

Отже, атакували втретє базу Донузлавського з'єднання ЧФ РФ.

По суті, її вивели з ладу — пожежа на території пірсів, штабу та біля казарм.

Росіяни, очевидно, не встигають прикрити ППО навіть свої основні об'єкти — немає навчених людей, техніки, засобів доставки, виник дефіцит ракет (основний маркер — майже припинився обстріл С-300 Харкова й Херсона, плюс неповне завантаження більшості ЗРК на відео навіть з передач у війська).

Західна військова думка, проаналізувавши загрозу дронів, до створення перехоплювачів пішла шляхом реінкарнації малої зенітної артилерії — модернізації її системами управління вогнем, нічними каналами, програмованими снарядами, супроводом цілі по оптичному каналу, РЛС, здатними засікати об'єкти з невеликими сигнатурами.

Звідти масово Gepard і десятки Bofors зі зберігання, німецькі модулі Skyranger на танкових шасі та 35 мм Skynex, британські Terrahawk Paladin, фінські ЗУ-23/2, навіть в американських пакетах неназвані зенітні гармати — імовірно, сотні штук уже в Україні.

Очевидно, що до таких технологій (модернізації малої зенітної артилерії) РФ немає доступу через санкції, а масово виробляти ракети, щоб випускати за ніч сотню штук, у тому числі й по хибних цілях, РЕБ, усіляких декоях, не вистачило б і потужностей СРСР.

Тож ми намацали вразливість, причому ту, на яку потрібна валюта на мільярди: плати до ракет, електроніка, військова хімія, РЛС, тепловізори, захист НПЗ і генерації. Усе це величезні гроші.

І це крім прямої шкоди, тут — виведення з ладу пункту базування ЧФ РФ разом з катером, паливом і технікою у штабі.

«Непотоплюваний авіаносець» і «загроза НАТО» в Криму продовжує бути ціллю, а агресор зазнає втрат від безпілотних апаратів — коли Сили оборони ризикують мінімально, а ворог гине на чергуванні, на постах ППО, у збитих гелікоптерах і катерах.