Том Купер, австрійський військовий аналітик, оцінив роботу генерал-полковника Олександра Сирського на посаді Головнокомандувача ЗСУ та назвав проблеми, з якими той не впорався.

Отримавши ширші повноваження, як Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, схоже, від самого початку знав, що прагне зробити, і робив це сумлінно.

Таку думку Тома Купера, австрійського військового аналітика, навів NV у статті «Дисципліна, реалізм і радянщина».

Західний експерт переконаний, що як командир Сирський дбає про те, щоб установити на службі дисципліну. «У командирів бригад і особливо у командирів батальйонів стало менше свободи чинити, як вони хочуть, — аналізує діяльність українського Головкома Купер. — Але ми бачимо, що загальна дисципліна працює набагато краще. Наприклад, у районі Авдіївки: вони [ЗСУ] дещо втратили позиції, але в цілому навіть у найкритичніші моменти не було втрачено контроль».

Спираючись на щоденний моніторинг операцій, фахівець відмічає холодний професіоналізм очільника ЗСУ й додає, що між командирами рот, батальйонів і бригад немає внутрішньої боротьби, немає дискусій і суперечок, оскільки вони виконують свою роботу — і все працює.

У розмові з NV Купер зауважує й те, що Сирський значно ліпше справляється із ситуацією в цілому. «І починається все з того, як він взаємодіє з політичним керівництвом, тобто із президентом [України Володимиром] Зеленським, — пояснює аналітик. — Немає такої ситуації, коли для Головнокомандувача Збройних сил є проблемою пояснити президенту [невідворотність] втрати міста — у цьому випадку Авдіївки. Немає такої ситуації, як у Бахмуті рік тому».

Фахівець припускає, що, очевидно, це сталося через те, що Сирський встиг пояснити Зеленському втрату Авдіївки, оскільки був дефіцит боєприпасів, і навіть якщо війська мали відмінний бойовий дух, то вони були виснажені.

Аналізуючи ситуацію на північному сході Харківщини, Купер звертає увагу на те, що Головнокомандувач спорудив укріплення для лінії фронту не вздовж кордону, а на кілометрів десять вглиб. Таким чином, на думку австрійця, Сирський дав можливість ворогу перетнути кордон, щоб знищити росіян уже на території України. При цьому Купер зауважує, що хоча це й не дуже популярно і в соціальних мережах виглядає вкрай погано, втім, військові потреби бувають різні.

«Сирський дозволяє росіянам зайти і щойно вони перетинають кордон, рухаються, їм бракує прикриття, відтак він б'є по них артилерією, БпЛА та підриває на мінних полях», — пояснює тактику очільника ЗСУ Купер.

Звісно, за такого підходу нервують і ті, хто перебуває в тилу, і навіть командири бригад і батальйонів на першій лінії оборони, але загалом майже скрізь відчувається тверда рука Сирського, переконаний експерт.

«І немає жодних суперечок, обговорень у соцмережах, ніхто не скаржиться на самодурів-генералів, ніхто не нарікає на нетямущих „наполеонів“. Є загальний контроль над тим, що відбувається», — дає свою авторитетну оцінку діям Головнокомандувача ЗСУ західний аналітик.

На його думку, це доволі слушно, оскільки раніше годі було вгадати, чи витримає якась конкретна бригада, чи витримає наступна за нею, і що буде, якщо росіяни десь прорвуться.

«Нині ж постійно є відчуття тихого контролю. Із цієї точки зору Сирський дуже добре керує українськими Збройними силами», — переконаний Купер.

У бесіді з NV він також згадує й про низку проведених у тилу реформ, щодо матеріально-технічного забезпечення, що у свою чергу дало можливість знайти чимало військ, які відправили на передову для посилення бригад.

Разом із цим Купер відмічає й заходи щодо мобілізації, коли розглядають кого мобілізувати, як мобілізувати і навіщо мобілізувати. «Є навіть ідея почати мобілізацію в’язнів за певних умов, — каже експерт. — Це корисна ідея в такі часи, бо так ви отримаєте людей, які краще мотивовані йти в бій, ніж ті, хто не хочуть воювати. А таких серед чоловічого населення України чимало, і це треба визнати».

Говорячи про проблеми, австрійський фахівець наголошує на тому, що Сирському не вдалося позбутися усіх старих радянських моделей поведінки в ЗСУ. «Він роками командував Сухопутними військами, тож добре знає про їхнє існування. І якщо він не зміг впоратися з ними протягом багатьох років, не варто очікувати, що він зробить це зараз — за 100 днів чи навіть за рік. Це забере більше часу», — вважає Купер.