І опотужнилася потужною потугою потужна потуга...

І змовкли голоси...

Не пестить вухо ніжним словом Данілов, не бавить око грайлива Мар'яна... осиротіла месійська капличка без британського Залужного...

Лише вітер жене торішнє листя по пустих вилицях здичавілих сіл та райцентрів...

Де не де чути лайки ТЦК...

Іго го ... десь з сиротинця доноситься наївний голос Поні... моноефір ще тішить її гриву та розпушує на весняних вітрах...

Смуток... відгуділи піонерські барабани Арахамій та Корнієнок...

Не бавить більше Анал табу та й вгодовані браття Стефанчуки вже не розважають буфет Ради...

Лиш десь з підвалу чути Ди дир дир... старенького скаженого принтера, що досі вважає себе молодим парубком, здатним загравати з небінарним Молюском на очах у принишклого Кулєби...

Вицвіла вишиванка сором'язливо прикривала спину перевернутому Булгакову... перечепилась через комсомольский значок на грудях поснулого тіла Омбудсмана...

Іржавий самокат нагадував буремні дні коли ще "Скукатіща" не здолала паркетні батальйони супутникових волонтерів...

Всі мають право на помилку...

ДОБРАНІЧ...