Саме велике розчарування особисто для мене, що не дивлячись на два роки повномасштрбного вторгнення, купа поважних панів полковників та генералів які відповідають за бойову підготовку, вважають що треба як в Десні або як на рівненському полігоні. Щоб плани, конспекти, щоб сержанти-бюрократи без бойового досвіду але з купою сертифікатів. Щоб все було як до війноньки. Але за зрозумілими ім правилам і згудно керівних документів 70-90тих років.
При чому повне нерозуміння, що все, нема того що було і не буде. Не буде більше добровольців, контрачів, ОР1. Що треба не те що кардинально міняти підхід в навчанні, а повністю передивлятися концепцію. Що бюрократами тиловиками не мотивованих людей не навчити Що мотивація під час навчання, то особистий приклад, а не про "начитку теорії з листка".
І це реально вибішує. А саме страшне, що з приходом "нових прогресивних сил" (с) Безугла. ), за считані дні, система просто на очах стала відкатувати все до часів Хомчака. Тільки коли знищите все нове що дало за два роки паростки, воювати ким будете?