Сьогодні впереше за цю вічність, пощастило потрапити на хокей, у Палац Спорту.
Сокіл- Кременчук.
І тут буде не про рівень хокею, і не про-" вит там у Києві зажрались".
А про атмосферу, намагання зібрати уламки минулого у сьогодення, і щоб було майбутнє.
Я не можу дивитись хокей по ТБ- там він униле гавно, а от наживо це справжні емоції.
Сьогодні місцями їх зловив.
Але побачив, уламки легендаргого 5-го сектору, половина з тих 6-7 людей була у пікселі.
Побачив таких самих кузмів, як я.
Ну і Головне!
Пацан років 5-6, На весь Палац Спорту кричав : "Сокіл Вперед!"
Минуле, Сьогодення, Майбутнє.