2Movolev (23.01 в 22:39) № 2572282
-----------------------------------------
Не всі повинні бути на передку. Це нереально і непотрібно.
Але.
Знаєш скільки я тут зустрів людей з Києва за весь час? Не більше десятка. А бачив тих людей немало.
І тому я вважаю що Київ зажрався і не відчуває суті цієї війни. Її ціни.
Я сам з Києва. Я народився в цьому місті. Я прожив в ньому все життя. Знаю кожну вулицю. В мене зараз там сім'я. І я маю право зараз судити це місто і його мешканців. І буду це робити.
Зрештою повернувся його захищати хоча жодного разу не військовий. І роблю те що можу. Не в штабах. Не в тилу. В піхоті. На передку. В отих бліндажах і окопах які ви всі бачили. А я їх відчував. Мороз, дощ, холод, вітер, обстріли, 200, 300. Сьогодні ще один 200 із старих. Третього дня ще один номер в телефоні мінус.
Мені тут ляпнули на днях тіпа в піхоті стільки вижити неможливо. Можливо. Складно до пиздеця. Але все можливо - і вижити і виконати ідіотські накази.
Вибачте що живий. Але поки живий буду говорити те що думаю. Мені просто пофіг що на це будуть думати оточуючі. Навіть складно сказати наскільки пофіг. Дуже сильно.