По-моєму і покровське тоже в плані війни хіба що багато людей в комуфляжі. Власне оце 10 км від лінііі зіткнення селище наше…в теплий час навіть тут орять і садять пшеницю буряк і соняшник. Для мене та лінія зіткнення то вперше чергу порожнеча. На нулі купа звірів а людей навіть там мало. Якісь вопи спехі лінії окопів… які обітаємі так собі. От ми навалювали з кулемета в посадку за 2.2 км - но ми там жодного рила чи техніки ніколи не бачили. Хіба шум моторів постріли чи свистить звідти. Но як дрон піднімають дивишс в оператора на екран - та он побігли он копають. А шо людей більше в тилу… ну хто хотів той пішов мабуть. Не будуть люди з під батога йти. А якщо їх так заганяти то будуть тікати і тд. Я сильно поругався з усіма коли навіть в дфтг йшов. Є військові є пофі і тд куди вже тобі. Я тоді сказав що нема ніяких отих військових а як всі по тікаємо чи сидіти будемо кацапи нас отак прийдуть і завоюют. Ти майже два роки тому була розмова із сімʼєю. Да в мене зір -3.25 я зробив собі балістичні окуляри руді я добре стріляю я скільки можу займаюся спортом намагаюся братися за любу роботу яку пропонують. Найтяжче з людбми - я інтроверт з вищою освітою, таких не дуже люблять. А так…. Я просто не міг сидіти і на оце все дивитися. Єдине переживаю роботи б побільше було. Але як в Києві багато людей і вони живуть мирним життям, то ну то їх вибір. Працює якась економіка може військовим зп з того платять. Мо там на оборону щось їде. Он в мене кум зайнявся розробкою якихось самонавідних дронів. Молодець. Може з ого більше користі буде ніж я роблю. Це теж добре. Мені і Київ подобається приїжджати. В нас насправді гарне місто. Його кц намагається бомбить і тут теж відчувається війна. З моїх близьких знайомих тутешніх вже 2 у війську. Один правда примусово і ладен хоч на штаб хоч куди бо впух від срслудивцев бухарєй :-) мені здається що ця війна торкається кожного з нас і всі це відчувають. Що йому робити в цій ситуації - то вибір кодного. Я бачив нациків по призову, дійтей по 20 років. Двох на наших позиціях вбило кабом. Інші дуже боялися, ну не всі але багато, і дивилися на нас тіпа ми мобілізовані значить специ а я так і дід взагалі. Теж можна загнати якихось людей палками в окопи но вони так і воювати будуть. Комусь пєнять дє она ти в тилу сидиш… ну сидить. Значить такий його вибір. Якщо людина не хоче чогось робити, вона буде улинівать, симулювати діяльність, видумувати собі болячки щоб впасти на больнічку. В цілому я таке тут спостерігав теж. Ну хтось в тилу хтось на війні. Так завжди було в усіх війнах. Все одно більшість людей працювали хоч яка війна була хоч перша світова хоч друга.