Ні,я не лечу літаком на матч Динамо у Мюнхен
Я й за кордоном ні разу за життя й не був
Сиджу у кафе ЦДЮТ (Черкаси)
Де трохи менше третини життя пропрацював

А час летить так невблаганно й так швидко
Фігури шахові не пересував вже третій рік у ЦДЮТ
Самотність й так важко на душі та серці
Й сум,що в Україні все летить шкереберть :(

Вже в мене волосся як у Джона Леннона чи Пола Маккартні
А "зони " все ше діють в нас
Коли Європа скасовує обмеження
А в багатьох країнах їх вже нема

Бо люди звикли боротися та відстоювати права й свободи
Коли незламний дух ніяка нечисть тебе не візьме
Й бути співчутливим до чужого горя
Тоді проявляються друзі й коллеги з ким ти пліч о пліч робив

Звісно,що й в Україні є добрі люди
Не кожен з них,тобі може допомогти
Але часом все проявляються у дрібницях
Добре ставлення й розуміння,що без маски ти

І часом добра усмішка зігріє
Та добрі справи ,нехай невеличкі ,але важливі для душі
І ти знову згадуєш гімн Ліверпуля
І татові,нажаль,покійного важкі часи

Коли пережив світову Війну маленькою дитиною
І голод 1946-47 років
А потім незаконне звільнення з роботи ,де працював у ЧеркасиЗеленгоспі він

Повернення знову на роботу
Коли у суді адвокатом(без диплому) він був для себе сам
Й багато десятилітть віддав він Черкасам й Зеленгоспу
А потім і в Юбвілейному парку працював

Коли у 90-х сидів він і мама без зарплати
Довгі місяці як по Вкраїні всі
Й продавав дитячі книжечки біля магазину
По 5 копійок ,щоб купити мамі й нам з братом хліб

Багато було у родині важких моментів
А потім втратив й тата й маму я своїх
Тому ніколи не був страшний для мене
Вид грипу,іменуємий Ковід

Свого часу я одним з перших
Попереджав ,що світу не оминути карантин
Щоб люди готувалися
До нових та важких часів

Але проблема в тому ,що карантин повинен був бути не тривалим
Бо маски й обмеження ще більше вбивають людей
З них багатьом їх взагалі не можна носити
Ну ,а здорові згадають про маски ще колись

В нас з кожним днем не додається здоров'я
І внутрішніх сил теж у багатьох ліміт
Ну,а коли кидають напризволяще,щоб дохли люди
Ви розумієте,що я пережив :(

Я багатьом фору можу дати
Що стосуєиься морально-вольових
Але ' часто байдужість та відфутболювання добивають
Та й часом зле -просто ,що немає фізичних сил

Бо треба мені рух постійний та робота
І добрі очі жінки,яку буде все життя кохать
Тоді легше переносити все те,
Що я нікому у їх житті не побажав

Хто знає трохи,той зрозуміє
Чому півтора роки були для мене -немов у старрвинні часи на самоті
Коли нічого не можна
І ти покинутий -лежи вдома і лежи :(

Лише гуртом ми можемо пробивати скелю
І з бєспрєдєлом боротися' ,що йде від Зе та слуг
Коли ти вимушено сидиш без роботи
Й позбавлений майже всіх ти прав

Ні ,я не лечу літаком на матчДинамо у Мюнхен
Мене турбують зовсім інші речі у цю мить
Щоб вільно міг пересуватись по Черкасам та Вкраїні
Робити шаховим тренером ,а головне Любить

Щоб вільно дихати міг та жити
Щоб люди забули про Карантин
Щоб бути у цім житті потрібним
А про футбол ми якось іншим разом зможемо поговорить...

Експромт зараз 28.09.2021 8:40 Мицик Юрій Миколайович (Черкаси)