З ПЕРЕМОЖНИМ НОВИМ РОКОМ.

До війни я, інтровертний екстраверт, жив як у пісні Макара, "А с нами ничего не происходит, и вряд ли что нибудь произойдет". Війна змінила все. Довелося вилазити зі свого звичного печерного стану коли "Я никому не нужен, никто не нужен мне" і згадувати, що я, хоч і поганенький, але таки громадянин своєї Держави і відповідаю не тільки за життя своїх близьких, але й за життя своєї Батьківщини... І ось вже я зустрічаю другий воєнний Новий рік.

Майже немає позицій по яких ми стали слабкішими у году що минає. Сильнішою стала армія з надісланим їй потужним західним озброєнням, сильнішою стала економіка яка зросла на відчутні 5 відсотків, сильнішим став ВПК з випуском ракет, боєприпасів, артилерії, дронів... Єдине у чому ми стали слабкішими - у силі духу та психологічній стійкості. Втома та російські ІПСО роблять свою справу - слабі втрачають рівновагу, землю під ногами та віру і ладні здатися на милість ворога, сильні стають злішими та песимістичнішими...

І тому побажати у Новому році я хочу внутрішньої сили, витримки та віри. Віри в ЗСУ та військове керівництво. Віри в союзників котрі в принципі не ладні нас кидати напризволяще. Віри в себе та свої сили - не дає Боженька нам тих іспитів які ми не здатні винести. "Якщо ти не можеш упорядкувати світ то упорядкуй простір навколо себе". Чесно робіть свою справу. Працюйте на свою Україну та свою Армію кожен на своєму місці, відкиньте політичні та інші розбірки між собою та навчиться, хто не вміє, поважати та підтримувати навіть тих, хто з вами не згоден. Всі ми українці і всі хочемо Перемоги.

І вона у наступному році обов'язково буде. У американському виді, у нашому - байдуже. Прийде мир та відносний спокій. Повернуться з війни наші рідні та друзі, хоча і, на жаль, не всі. І я бажаю вам, українці, здоров'я, в першу чергу душевного, бути впертими та наполегливими у досягненні своїх мрій. І тоді вони обов'язково здійсняться.

З прийдешнім Переможним Новим Роком, панове. Все буде Україна. Все буде Перемога.