БАНДЕРОВЕЦ НА СЛУЖБЕ ДЯДИ СЭМА:
МИНУЛЕ, СЬОГОДЕННЯ, МАЙБУТНЄ.

"Между тем что было и тем, что будет времени тетива", як співає мій улюблений Макар... Завтра велике Свято, Різдво. Дуже хочеться нічого не писати про політику, а просто щось добре та душевне людям, але... Але війна... А тому трохи підіб'ємо підсумки року що закінчується, оцінимо сьогодення та спробуємо трошки зазирнути у майбутнє. Почнемо, як завжди, з поганого.

Підсумкова прес-конференція Президента підтвердила сумну істину -;пан Зеленський так і нп доріс до Державного діяча для якого Україна понад усе. Він, на жаль, так і залишився закомплексованою, заздрісною до чужої слави, наркозалежною від особистої популярності маленькою людиною для якої особисті інтереси вищі за Державні. Він підтвердив, що спирається лише на своє вузьке коло, а не на українське суспільствл, яке нікому не віддасть на справедливий суд. І байдуже йому що коло звужується і деградує, що не може Україною керувати слабкий цар та "Семибоярщина", що Державі потрібне як повітря єднання усіх у цей війні, у тому рахунку і політиків, та висування на посади не вірних, а кращих..

На жаль Україна стала заручницею республікансько- демократичних розбірок і гроші у цьому році нам так і не надали.

На жаль не вдався наш Контрнаступ з розрахунковим просуванням до 30 км у добу - підвели в першу чергу союзницькі розрахунки і в другу наших генералів.

На жаль дуже запізно, але все ж таки стартувала мобілізація і ця затримка у прийнятті рішення коштувала життя тисячам наших воїнів. Це головне з поганого, інше - дрібниці. Тепер про світле.

Україна у цьому році отримала від Заходу майже всю лінійку озброєнь, скоро "коло замкнеться" і у нас будуть літаки.

Україна пройшла шлях від "не виробляємо жодний вид боєприпасів" до забезпечення себе на чверть власним виробництвом. Від "не виробляємо жодного дрона" до більш ніж мільйонних серій у тому числі "далекобійних". Від "не маємо ракетної зброї" до серійного виробництва власних ракет середньої дальності. Від "вбитого ВПК" не здатного задовольнити навіть базові "мирні" потреби ЗСУ до ВПК який за допомоги союзників і разом з ними скоро буде виробляти в Україні навіть західні танки та системи ППО.

Розблоковане Чорне море - скоро по ньому будуть йти суда не тільки з зерном, а й з металом та іншою українською продукцією - економіка почне дихати більш вільно. Сама вона пристосувалася до війни і показує впевнене зростання.

Перелякане нашими успіхами у виробництві ракет та далекобійних дронів хуйло пішло на "угоду Бернса" і, маю надію, так і не наважиться обстрілювати нашу енергетику, а тому ми пройдемо зиму без відключень світла та подібних потрясінь.

Україна стала набагато ближче до ЄС - починаються переговори про вступ.

Чи стали ми у цьому році слабкішими? Ні - сильнішими. Чи стало нам важче жити ніж у минулому році коли ми втрачали території та шмати економіки, коли тижнями часами "ловили світло"? Хіба що психологічно - втома від війни дається в знаки.

Потерпіть, рідненьки, залишилося ще небагато. Перемога "по-американські" буде навіть з таким нашим Президентом та його оточенням - є кому за нього думати і кому контролювати його "вузьке коло". Дуже скоро прийдуть американські гроші які як навесні та влітку цього року забезпечать щомісячні мільярдні пакети допомоги ЗСУ для нашого Контрнаступу. Помилки цього року враховані, якщо хто не помітив, то скажу, що машини для розмінування надходять у майже кожному пакеті допомоги від майже кожного союзника, навіть від нейтральної Швейцарії. Західна бронетехніка, як оцінив її наявність КОШ, збережена на 93 відсотки. Особистий склад на весну підготують і..

І вірю що буде звільнено Південь і наші увійдуть до Криму. Знаю, що восени закінчаться бойові дії та настане не мир - перемир'я після переговорів. І ми, побиті, але незламні, пом'янемо наших загиблих Героїв і почнемо важко працювати над відбудовою України та накінець то заставимо після виборів нашу владу не заважати, а допомагати нам робити кращим життя країни та своє.

Тримайтеся, українці. Віри вам та впевненості. Припиніть срачі хоча би на свята, підтримуйте один одного, і тоді усе у нас вийде. З наступаючими святами і до не скорої, але зустрічі. Обіймаю.

Знаю и верю

Нас мотает от края до края,
По краям расположены двери,
На последней написано: "Знаю",
А на первой написано: "Верю".

И, одной головой обладая,
Никогда не войдешь в обе двери:
Если веришь - то веришь, не зная,
Если знаешь - то знаешь, не веря.

И свое формируя сознанье,
С каждым днем, от момента рожденья,
Мы бредем по дороге познанья,
А с познаньем приходит сомненье.

И загадка останется вечной,
Не помогут ученые лбы :
Если знаем - безумно слабы,
Если верим - сильны бесконечно!