У попередньої команди була ігрова концепція(для когось приваблива, комусь - бридка): повільний розіграш м"яча, контроль м"яча (поки володіємо - не пропустимо); намагання залишити суперника без м"яча, як інший бік тотального його контролю ( як Барса ;)) - "хай вони набігаються, стомляться, а на останній хвилині, коли вони остаточно втратять "концентрацію", чи контрацепцію, ;)) ми їм обов"язково заб"ємо"; три опорника ( бодай, не пропустити ); непроведення замін (бодай, не зламати "малюнок гри")... Все чітко, все зрозуміло... Хай це не по-динамівськи, хай це суперечить динамівському агресивно-атакуючому духу і стилю. Але це - система, це - концепція...
Що спостерігаємо сьогодні? Віджиматися навчилися, возити один одного на "копках-баранках" навчилися, тактичні заняття регулятно проводяться, про здоровий клімат в колективі заявити поспішили, про героїчну боротьбу за бажане друге місце озвучили...
Можна пропустити, можна програти розгромно, навіть, Кривбасу чи Говерлі. Можна не реалізувати 150 реальних гольових моментів, можна 200 разів втратити м"яча в обводках при флангових проходах, можна 300 разів обрізатися... Але показити: 1) жадобу боротьби, командну побудову гри, тренерський задум... Де це все? Нема ... Тому і відповідна реакція вболівальників... А , може, дійсно, потрібно почекати? Без жартів... Тільки як довго?..