."Війна в Україні містить багато рис минулих конфліктів. Чи може вона також дати підказки про те, якими можуть бути майбутні війни, зокрема, за участі США, НАТО і інших великих держав?
Деякі аспекти російсько-українського протистояння більше нагадують конфлікти минулого століття, ніж нинішнього. На Донбасі простягаються довгі траншеї, з’явилися території, які ніхто не контролює, а також колючий дріт. Все це нагадує про Першу світову війну. Мінні поля в Україні нагадують про Другу світову а бронетехніка, артилерія і ракетні системи - про епоху Холодної війни.
Про це в статті для The Economist пишуть колишній директор ЦРУ і генерал Армії США у відставці Девід Петреус і британський історик, член Палати лордів Великої Британії Ендрю Робертс.
Вони визнають, що у цій війні використовується також багато найсучаснішого озброєння: від складних протитанкових і протиповітряних систем до безпілотних повітряних і морських систем та сучасних ракет. Вона також ведеться в умовах безпрецедентної прозорості поля бою, враховуючи доступність комерційних супутникових знімків, нові можливості геолокації і повсюдне поширення смартфонів, доступу до інтернету, соціальних мереж і сервісів агрегації даних. Однак вона ще не включає в себе багато складних безпілотних систем далекого радіусу дії, які, безсумнівно, будуть задіяні в будь-якому майбутньому конфлікті між великими державами.
Те, що події в Україні не віщують майбутнє війни, також частково пояснюється тим, що небагато воєн дають підказки про те, яким буде майбутнє. Війна в Іраку 2003 року, наприклад, радикально відрізнялася від війни в Перській затоці 1990-91 років, незважаючи на те, що вона відбувалася в тому ж регіоні трохи більше десяти років потому, і в ній брали участь ті ж самі сторони. Так само американська війна у В'єтнамі кардинально відрізнялася від конфлікту в Кореї. Хоча це не завадило американським радникам намагатися сформувати сили Південного В'єтнаму для конфлікту на кшталт корейського, а не для кампанії проти партизанських сил, на якій мали б зосередитися їхні зусилля.
Розвиток війни ніколи не був лінійним. Вона розвивається ривками, частково завдяки ентузіазму (або його відсутності) генералів і політичних лідерів, які прагнуть засвоїти уроки і застосувати їх у майбутньому, а частково - завдяки контексту, можливостям, обмеженням та іншим якостям (в тому числі готовності йти на жертви) учасників бойових дій. Розвиток технологій сприяв змінам у війнах з моменту винайдення пороху, зокрема, з появою кулемета в 19 столітті, танка в Першій світовій війні і ядерних бомб, які завершили Другу світову війну, докорінно змінивши вигляд бою.
Значна частина роздумів Пентагону про Холодну війну в 1970-х і 1980-х роках, а пізніше про війну в Перській затоці, наприклад, була натхненна глибоким вивченням війни Йом-Кіпур між Ізраїлем і арабськими країнами в 1973 році. З іншого боку, реакція американських військових на досвід у В'єтнамі полягала в тому, щоб відправити іррегулярну війну на смітник історії. Тому американським збройним силам після терактів 11 вересня 2001 року довелося засвоювати уроки, які слід було винести з найдовшої війни в історії США.
#VIVAVIVAУКРАЇНА #ностальжі #історія #суспільство #Америкасьогодні #світовіЗМІ #Міжнароднеправопринципитазастосування
Повна стаття тут
https://zn.ua/ukr/war/the-economist-shcho-vijna-v-ukrajini-mozhe-skazati-pro-majbutnje-konfliktiv-mizh-velikimi-derzhavami/