Отже, про вибори. Не треба дивуватися, що Зеленський, після місяців спростувань, начебто змінив позицію. Насправді, про вибори на Банковій думають постійно. Просто раніше вигідніше було говорити "не на часі". А зараз ситуація трохи змінилася.

По-перше, нікуди не поділися розмови окремих партнерів про необхідність дотримуватися демократичних процедур під час війни, ключовою з яких і є вибори. Тож Зеленський таким чином зробив певний публічний реверанс – якщо умови дозволять, то проведемо. От тільки він забув додати, що мова йде не стільки про умови, пов'язані з війною, скільки про умови, які дозволять йому гарантовано переобратися на другий термін.

По-друге, на Банковій розуміють, що час почав грати проти Зеленського. І ситуація, в яку колись потрапив Черчилль, який у 1945 році програв вибори на фоні перемоги у війні, може повторитися в Україні. Тільки за сценарієм, набагато гіршим для Зеленського – бо і до перемоги ще далеко, і з реформами не дуже, і корупція не подолана. Тому якщо й переобиратися – то у наступному році.

І тут найцікавіше: на Банковій почали розглядати варіант виключно президентських виборів, про які – на відміну від парламентських – у Конституції немає жодного слова у контексті правового режиму воєнного стану. Крім того, немає сумнівів, що депутати (передусім залишки монобільшості) без проблем проголосують за зміни до законів щодо президентських виборів, якщо їм пообіцяють не торкатися теми парламентських. А оскільки їм, по великому рахунку, потрібно просто якомога довше протриматися на своїх місцях, то чому не підтримати ініціативу президента?

Все інше – деталі. Зокрема й те, як саме проводити вибори. Тут підказкою може стати останній проект бюджету, у якому максимально збільшили бюджет міністерства цифрових трансформацій. Кажуть, що зробили це для посилення напрямів, пов'язаних з дослідженням штучного інтелекту та виробництвом дронів. Але хто казав, що вибори у смартфоні – це не про штучний інтелект?

Береза