https://www.holosameryky.com/a/7288565.html
"Директива про тимчасовий захист відкрила перед українцями складний, але, тим не менш, можливий шлях інтеграції в країнах ЄС, який вони поволі долають, намагаючись підтвердити свою кваліфікацію, вивчити місцеві мови, щоби бути конкурентоспроможними на локальних ринках і, відповідно, знайти роботу за фахом чи ж вступити до європейських вищих навчальних закладів.

Утім, пов’язані з документом, яким для українців передбачений захист, нюанси зрозумілі вже з його назви: у директиви, а відтак і в прав, які нею передбачені, є строк придатності. Вона розрахована на три роки. Спочатку її активували на рік, потім, в силу тривалих бойових дій в Україні, подовжували. Однак, судячи з загального терміну її дії, це подовження – до 3 березня 2025 року – останнє.

У зв’язку з цим в українських «експатських» колах усе частіше лунають занепокоєння, пов’язані з відсутністю розуміння, що очікує на біженців та їхніх дітей далі. Й справа не лише в безпеці, на яку вони зараз не можуть розраховувати на Батьківщині, а і в соціально-побутових аспектах.

Далеко не всі школярі продовжують навчання в українських школах, будучи не в силах поєднувати його з освітнім процесом «на місці», який супроводжується і додатковим вивченням мови. Здолати комунікаційний бар’єр і не тільки намагаються і їхні батьки: відвідують курси, освоюють нові професії й знаходять роботу, яку багато хто в Україні втратив. Однак відчуття, що все це ненадовго, певним чином гальмує поступ повноцінної інтеграції і завзяття до неї як таке.

Офіційних ідей щодо майбутнього українських біженців у Євросоюзі після березня 2025-го від компетентних органів ЄС не лунало. Неофіційно від співрозмовників у виконавчих органах влади ЄС у Брюсселі Радіо Свобода дізналося, що так далеко наперед тут іще не будують планів. Але розуміють, що невдовзі за це доведеться взятися, аби за півтора року мільйони українців не опинилися тут у юридичній пастці з неврегульованим статусом"(с)

"Експерт брюссельського відділення Німецького Фонду Маршалла з торгівлі, економіки й бізнесу Джейкоб Кіркегаард у розмові з Радіо Свобода висловив відвертий сумнів, що ЄС змушуватиме українців пакувати валізи, якщо на момент завершення дії директиви війна в Україні ще триватиме. А політичні лідери і ЄС, і генсекретар НАТО переконані, що вона не завершиться скоро."(с)

"Винайдуть інші механізми, щоб зберегти українців тут до кінця війни, і під цим я маю на увазі відновлення повного суверенітету України над усіма частинами своєї території. Включно з Донбасом і Кримом. Поки цього не станеться, уряди ЄС та комісія будуть знаходити способи продовжувати захист. На мою думку, було б абсолютно політично немислимим, щоб уряди ЄС змусили українських біженців повернутися в Україну, яка все ще воює», – зауважив Кіркегаард.

Важливу роль, вважає Анастасія Каратзас, відіграють у цьому процесі держави-члени, у чиїх силах – міняти власні, національні правила. До того ж, «довоєнні» можливості лишатися у ЄС завдяки роботі чи навчанню ніхто не скасовував.

«Існують і такі опції, як дозвіл на проживання на підставі здобуття освіти чи працевлаштування. Також є питання про довгострокове проживання. Зараз ЄС перебуває в процесі реформування своєї директиви про довгострокове проживання – від п'яти до трьох років (зараз, щоби стати постійним резидентом ЄС, треба там жити пʼять років, нині ж обговорюється скорочення терміну до трьох – ред. ). Але, звичайно, це постійна процедура. А держави-члени залишаються вільними, по суті, змінювати правила самостійно, якщо вони вважають за потрібне. І може бути варіант, коли ми побачимо, як держави-члени ЄС виходять на арену з особливими схемами чи дозволами, які полегшать українцям довгострокове перебування», – зазначила аналітикиня.

Експерти, опитані Радіо Свобода, сходяться в тому, що ЄС стикається з демографічною кризою і дефіцитом робочої сили, тож у довгостроковій перспективі українці, що продемонстрували свою здатність відносно швидко інтегруватися, можуть принести користь як європейським економікам, так і власній країні на відстані"(с)

"«Важливо, щоб ЄС та країни-члени інвестували в навчання та підвищення кваліфікації, щоб ми могли заповнити дефіцит робочої сили. З іншого боку, можна також принести користь людині. Людей також слід підтримувати для виходу на ринок праці та подолання структурних бар'єрів. Ми ще бачимо багато тих самих проблем, пов’язаних із мовними бар’єрами і визнанням кваліфікації», – наголосила Каратзас.
#VIVAVIVAУКРАЇНА
#історія #Міжнароднеправопринципитазастосування #суспільство #світовіЗМІ

Експерт Джейкоб Кіркегаард вважає, що українці зможуть бути корисними й власній країні на відстані.

«Українські біженці здебільшого добре освічені і, за тими даними, які ми маємо, змогли добре інтегруватися в країнах, що їх приймають. У довгостроковій перспективі вони можуть принести вигоди для вільної та мирної України, бо, навіть якщо вони вирішать залишитися у своїх країнах притулку, то згодом потенційно зможуть сприяти встановленню більш тісних зв'язків між цими членами ЄС та Україною», – резюмував експерт."(с)