Йобаний піздєц. Підараси.

Ярова.

Я думала, я закінчила свій серіал «Особливості закупівлі в Міністерсві оборони» зі зміною керівництва, але це був перший сезон.

Сідайте зручно, зараз я вас налякаю, бо я сама налякана вже 2 тижні тим, що відбувається.

У високих кабінетах вже кров протікає з-під дверей в боротьбі за посади.

Так, я бачила сьогоднішні призначення, але є одне але.

Три основні напрямки: тилове забезпечення, озброєння і міжнародний напрямок лишається без керівників. Ті, що були звільнені. Нових немає.

Я мовчала майже 2 тижні, але ми на порозі «грандіозного шухера», і я маю написати цей допис, бо не хочу, як кожен з вас, через 2 місяці вивозити дітей за кордон.

Що відбувається?
По суті, робота Міністерсва оборони по цим напрямкам: тил, зброя, міжнародна допомога заблоковані.

Раз.
Не проводяться платежі. Кінець кварталу. Величезні суми не оплачені постачальникам, а вони мають зареєструвати податкові накладні, або сплатити ПДВ в бюджет. Коли вони це зроблять, вони підуть з позовами до суду на МО.

Два.
Те, що ми зараз виводимо на Прозорро і торгуємо немає ніякого значення. Бо підписувати договори немає кому. Довіреності на начальників департаментів закінчуються в кінці місяця. І всі ми перетворюємось в тикву.
Тобто мало проторгувати, але договора ще треба підписати і зареєструвати в казначействі.

Три.
375 наказ по прийомці також зупинений. Лишилось тільки підпис міністра. Немає.

Чотири.
Прозорро те, що треба сховати по виробничим потужностям, що де у кого знаходиться - що елементарно, також не робиться.

Пʼять.
По зброї та сама ситуація. Все заблоковано.

Шість.
Спільними зусиллями досягнуто домовленостей про додаткове виділення КМУ з резервного фонду для тилового забезпечення 2 мільярдів гривень, але наразі вони не зможуть бути використані для формування мінімальних резервів. Бо немає у кого елементарно підписати лист.

Сім.
Можна призначати прекрасних людей на посади, але, міністерство оборони дуже специфічне міністерство. Треба постійно бути в комунікації з Генеральним штабом, знати кому подзвонити, з ким верифікувати та актуалізувати отримані запити. І поки людина почне розуміти процеси, пройде якийсь час.

Вісім.
Нові профільні заступники захочуть замінити людей в департаментах. Окей. Це знову час. Але, знову ж, а чи підпише нова особа те, в чому не розуміється? Думаю, ні.

Я можу продовжувати і далі. І говорити більш страшні речі. І ми можемо в якийсь день починати кричати: «Наташа, вставай, ми все уронили», але буде вже запізно.

Заявки від тилу надходять щодня. Ми працюємо щодня. Але наша праця це зараз нуль, бо підписати договори не буде кому все одно.

До чого це призведе? Подумайте самі.

Я хочу звернутись до пана міністра та вас, громадян, які мене підтримували.

Пане Міністре, Рустем Умєров / Rustem Umerov я при зустрічі можу розказати всі ризики. Ми можемо знайти шляхи їх подолання. Ми ще можемо врятувати ситуацію.

Давайте проведемо зустріч і обговоримо. Бо буде біда.

Якщо ви мене підтримуєте, напишіть і свої побажання до Пана Міністра.

З повагою та болем за Україну.
Ваша Дана Ярова