Єврокубкова історія України: Глава І. 1992 рік.

Пишучи цю статтю, хочу зауважити, що не є і не був вболівальником жодної з нижче згаданих команд в чемпіонаті чи кубку України. Не знаю, чи моя улюблена команда – луцька Волинь – колись вийде в єврокубки і змусить тоді писати про неї. Але саме в єврокубках завжди переглядаю майже всі матчі наших команд і завжди за них там вболіваю. Неважливо, проти кого вони грають, сильні вони чи слабкі, виграють вони чи програють… Вболіваю, бо вони наші, і других ми не маєм.

Як кожен громадянин повинен знати історію своєї країни, так кожен справжній уболівальник повинен знати нашу футбольну історію. А вона була досить цікава. І не тільки перемогами Динамо чи Шахтаря. У деяких маленьких клубів теж були свої перемоги, не такі гучні, але для них – не менш важливі. Адже сам вихід в Світ футболу – уже перемога. Перемога у тому, аби привести у своє місто те свято, що не кожному під силу, і цим привести в екстаз своїх вболівальників, примусити йти на футбол навіть тих, хто ніколи ним не цікавився, примусити розмовляти, писати, показувати про себе, викликати бажання у дітей хотіти бути схожим на себе. От у чому їх перемога.

Глава № 1. Старт, поїхали 1992/ 1993.