Лук'янюк30 червня 1934 року в Німеччині за наказом Адольфа Гітлера було вбито близько сотні та заарештовано близько тисячі як політичних опонентів, так і соратників по нацистські партії і керівництво чотиримільйонного загону штурмовиків СА, за підтримки якого Гітлер прийшов до влади.На обкладинці: Адольф Гітлер і Ернст Рьом, 1933 рік39616Читати 4 хв.Читати пізнішеДо обраногоreply
Створені у 1921 році із членів напіввійськових добровольчих формувань, штурмові загони (Sturmabteilung — СА) активно підтримали «Пивний путч» Гітлера, після провалу якого були на два роки заборонені. У 1926 році СА отримали чітку військову структуру з власним штабом і використовувались для охорони мітингів, нападів на політичних опонентів та пропаганди ідей нацизму. Не маючи власної зброї, до кінця 1920-х років СА, тим не менш, стали настільки впливовою силою, що у серпні 1930 року командир берлінських загонів СА Вальтер Штеннес влаштував заколот проти партійного керівництва НСДАП у Мюнхені та Берліні.

Гітлеру довелось втрутитись у події, відсторонити керівництво СА, особисто очолити організацію і призначити новим начальника штабу СА свого давнього соратника по партії Ернста Рьома — бойовий ветеран Першої світової війни 48-річний Рьом був одним з перших членів нацистської партії, одним із творців штурмових загонів, які він розглядав як основу нової революційної армії для боротьби за соціалістичні перетворення
Свої ідеї Рьом почав втілювати після приходу нацистів до влади — як міністр без портфеля він планував замінити регулярну армію новою, що мала б створюватись за міліцейським принципом на основі загонів СА, чисельність яких у 1933 році склала близько 4 мільйони чоловік. Вважаючи СА авангардом «націонал-соціалістичної революції», Рьом вимагав також здійснення негайних революційних соціальних перетворень, завдяки чому вступив у конфлікт не лише із армійськими функціонерами, але й із СС (військово-поліцейською організацією НСДАП, що виросла із СА) та особисто Гітлером, котрий вбачав у СА суто допоміжну партії організацію.