Мирослав Гай

Вийшла стаття у Нью Йоркс Таймс про Сергія Пашинського.

Я дуже уважно її прочитав і вважаю її не повною.

Сергій Володимирович не тільки організував найбільшу і найпотужнішу мережу закупки зброї для ЗСУ, коли наші західні партнери жували соплі, але і організував найпотужнішу в Історії України операцію з евакуації зброї на українських заводах та складах, коли інші жували соплі, і передачі цієї зброї у війська.

Мені пощастило бути задіяним до цих подій.

Наприклад, експортні Стугни з арабськими написами, що брали участь в обороні Києва, передавались десантникам і захищали Кривий Ріг, тощо.

Ми планували багато заходів ще за два місяці до вторгнення, наприклад, готуючи розрахунки ПТРК на основі ТРО.

Саме Пашинський організував евакуацію ракет Нептун, які потопили крейсер Москва, а його син евакуйовував комплекс Вільха, що гатив по росіянах під Києвом і розбив кадирівський батальон.

Саме Пашинський організував перші складні схеми поставки зброї, коли ніхто в світі не хотів везти в Україну.

І він та його родина не покинули Україну, коли йшов наступ росіян.

СВ, як ми його називаємо, займався організацією відсічі російського наступу організовуючи поставки зброї, евакуацією фахівців з заводів, створюючи нові підрозділи та школи з навчань користування новою зброєю, організацією ремонту того старого натівського лайна, що нам передавали перший рік війни, та переносу українських військових підприємств у надійні місця, побудовою інтернаціональних виробництв зброї та боєприпасів, таємними доставками зброї з інших країн в Україну через десятки країн, закупками там, де українському уряду відмовили...

Я можу безкінечно перераховувати цей список...

Тому пишаюся, що буваю в тому накуреному кабінеті, а останні два роки прожитими не дарма і однією з найцікавіших пригод і завдань свого життя.

Як я колись написав - пишаюся бути в Банді Пашинського.