Вчора вперше після початку повномасштабної війни подивився матч Динамо повністю. І що можна сказати... Після 4 місця в УПЛ та ЛК президенту клуба треба було прийняте одне очевидне рішення - і це явно не запис піар-ролика з Ярмоленком. Наслідки неприйняття цього рішення - у цьому році ДК, скоріше за все, вже навіть до группи ЛК не дійде. "Рівень Динамо - Ліга Європи" вже неактуально, а ставити питання чи наш рівень Ліга Конференцій наче і сенсу нема, бо слабіших турнірів не існує. Тренер, який, поступаючись у рахунку, робить перші заміни на 80-й хвилині - це порожнє місце (привіт від будапештського матчу із Ференцварошем). І хай би вже він програвав посереднім євроклубам із Царенком, Бражком, Діалло та Волошиним - але ж ні, він навіть не намагається будувати якусь там нову молоду команду. Можна сказати, що при адекватному суддівстві рахунок був би на користь Динамо, але рівень гри та імпотентність тренера суддівство жодним чином виправдати не може. Шахтар зміг зрозуміти, що колишньої команди більше нема, і швидко перелаштувався - результат ми бачимо. Динамо навіть через рік продовжує триматися за минуле.